Є у фольклорі один поки що для мене туманний феномен: другі половини відомих прислів"їв. Усі знають лише першу, і тут дізнаються, що існує продовження, яке цілковито руйнує все сказане в початку. Ворон воронові ока не виклює - кажемо ми. А як виклює, так не витягне, - кажуть ті, хто вже прочитав в інтернеті закінчення. І ми, ми - знавці фольклору
(
Read more... )
Comments 4
Reply
Спасибо )
Reply
Коли візьмете в руки три томи "Народных русских сказок" А. Афанасьєва, то побачите там цілу купу українських і білоруських казок, одні з них в оригіналі, інші - в перекладі, а ще доволі багато казок, про які скоромно не вказано, де записані.
Хоча сумніватися не доводиться. У примітці до казки №56 про дурного вовка читаємо: "К словам "Ну, уж никому так не достанется, как кургузому" дано пояснение "У малороссиян существует поговорка "Кому, кому, - а що куцому, то вже не минецця". До чого тут українська приказка, якщо казка російська? Але, де вона записана - знову мовчок.
Reply
Reply
Leave a comment