NetherBel: Бельгійське пиво. Частина друга
3 липня ранковим потягом рушили з Брюсселя до Брюгге. Там нас зустріли, окрім пасмурної погоди та мряки, просто неймовірна середньовічна архітектура (фраза з фільму «Залягти на дно в Брюгге» «Це казкове місто» повторювалася ен разів) і багато смачного пива. Продовжую стосовно останнього.
Прогулюючись містом і зазираючи у його тісні провулки, натрапили на спец магазин міні-пивоварні De Stroise Brouwers. Вона числилась у числі 10 кращих міні пивоварень світу, більше того - єдина бельгійська пивоварня із переліку. Тому цілком логічно, що ми не втрималися від покупки. Пиво було продегустоване у хостелі (хоча мене язик не повертається назвати ці апартаменти з каміном у старому будинку з дерев’яними гвинтовими сходами і вікнами від підлоги до стелі «хостелом», але з фінансового боку це був таки хостел). До списку додалися Stuise witte (знов-таки, данина любові до пшеничного) та Westoek flamish tripple ale. Обидва смакували добре, хоча я б не сказала, що це пиво топ-класу.
Ще один плюс нашого хостелу - бонусні напої в кафе 'T Lindenhof, де я спробувала «пиво дня» - фруктове Anker boscoli, а Сергій пив темний Keizer Karel donker. Фруктове пиво хоч не дуже і схоже за смаком на пиво, але прекрасно втамовує спрагу, та й п’ється легко.
Далі на водній прогулянці каналами (все-таки постійно проводили паралелі з героями Коліна Фарела та Брендана Глісона і їхнім часопроведенням у Брюгге) почули про місцеву пивоварню De Halve Maan, куди пішли одразу зійшовши на сушу. І саме вчасно, бо заклад якраз мав закриватися, проте ми таки встигли випити Brugse zot blond та Brugse zot dubbel і насолодитися прекрасним видом на канал.
Далі пішли водити козу місцевими пабами. Заглянули в заклад під назвою L'estaminet, але це було скоріше кафе, аніж паб. Спробували там Straffe hendrik і крік Kriek liefmans.
Звідти попрямували до закладу, який в описах фігурував як «найстаріший паб Брюгге» - Cafe Vissinghe. Може, так воно і є, але, знов таки, заклад більше схожий на кафе, аніж на паб. Там вперше з часу свого перебування у Бенілюксі я спробувала своє улюблене (до Duchesse de Bourgogne) пшеничне пиво - Hoegaarden. Але вирішили взяти не простий, а Hoegaarden rosee, і смакував він справді добре. Разом із ним пили Gueuze belle vue.
Останнім закладом дня стало Rose red - мабуть, найбільш схоже на паб з усього перечисленого вище. Там продегустували XX bitter, Bourgogne des Flandres (ще один old Flemish bruin, щоправда, він дещо поступається Герцогині) і трапіст Chimay peres trappistes.
Наступного дня у програмі були вежа беффруа та прогулянка за межі протоптаних туристичних шляхів. До того ж, часу ми мали трохи більше половини дня, адже відпустка закінчувалась, а вилітати ми мали з Брюссель Шарлеруа, куди ще треба було добратися. Тому-то завершальний день вояжу був майже без пива. У неприглядному закладі 't Bootje за обідом спробували локальне пиво - Brugge Tripel. Нічого особливого.
А попрощатися з пивом у Брюгге зокрема та в Бельгії загалом вирішили в Rose red. Крапкою стали Rochefort trappistes 8 donkerbruin, яке дужа сподобалося Сергію, та VanderChinste, яке, окрім смаку, потішило ще й симпатичною етикеткою.
На жаль, за час свого візиту не вдалося потрапити до двох культових місць у Брюгге: перше (Staminee De Garre) саме взялося за ремонт, а друге (Brugs Beertje) не працювало по середах і відкривалося лише підвечір. Отож, просто необхідно поїхати туди ще раз.
На цьому завершую екскурс бельгійським пивом і пабами. Сподіваюся, вам смакувало :)
Прогулюючись містом і зазираючи у його тісні провулки, натрапили на спец магазин міні-пивоварні De Stroise Brouwers. Вона числилась у числі 10 кращих міні пивоварень світу, більше того - єдина бельгійська пивоварня із переліку. Тому цілком логічно, що ми не втрималися від покупки. Пиво було продегустоване у хостелі (хоча мене язик не повертається назвати ці апартаменти з каміном у старому будинку з дерев’яними гвинтовими сходами і вікнами від підлоги до стелі «хостелом», але з фінансового боку це був таки хостел). До списку додалися Stuise witte (знов-таки, данина любові до пшеничного) та Westoek flamish tripple ale. Обидва смакували добре, хоча я б не сказала, що це пиво топ-класу.
Ще один плюс нашого хостелу - бонусні напої в кафе 'T Lindenhof, де я спробувала «пиво дня» - фруктове Anker boscoli, а Сергій пив темний Keizer Karel donker. Фруктове пиво хоч не дуже і схоже за смаком на пиво, але прекрасно втамовує спрагу, та й п’ється легко.
Далі на водній прогулянці каналами (все-таки постійно проводили паралелі з героями Коліна Фарела та Брендана Глісона і їхнім часопроведенням у Брюгге) почули про місцеву пивоварню De Halve Maan, куди пішли одразу зійшовши на сушу. І саме вчасно, бо заклад якраз мав закриватися, проте ми таки встигли випити Brugse zot blond та Brugse zot dubbel і насолодитися прекрасним видом на канал.
Далі пішли водити козу місцевими пабами. Заглянули в заклад під назвою L'estaminet, але це було скоріше кафе, аніж паб. Спробували там Straffe hendrik і крік Kriek liefmans.
Звідти попрямували до закладу, який в описах фігурував як «найстаріший паб Брюгге» - Cafe Vissinghe. Може, так воно і є, але, знов таки, заклад більше схожий на кафе, аніж на паб. Там вперше з часу свого перебування у Бенілюксі я спробувала своє улюблене (до Duchesse de Bourgogne) пшеничне пиво - Hoegaarden. Але вирішили взяти не простий, а Hoegaarden rosee, і смакував він справді добре. Разом із ним пили Gueuze belle vue.
Останнім закладом дня стало Rose red - мабуть, найбільш схоже на паб з усього перечисленого вище. Там продегустували XX bitter, Bourgogne des Flandres (ще один old Flemish bruin, щоправда, він дещо поступається Герцогині) і трапіст Chimay peres trappistes.
Наступного дня у програмі були вежа беффруа та прогулянка за межі протоптаних туристичних шляхів. До того ж, часу ми мали трохи більше половини дня, адже відпустка закінчувалась, а вилітати ми мали з Брюссель Шарлеруа, куди ще треба було добратися. Тому-то завершальний день вояжу був майже без пива. У неприглядному закладі 't Bootje за обідом спробували локальне пиво - Brugge Tripel. Нічого особливого.
А попрощатися з пивом у Брюгге зокрема та в Бельгії загалом вирішили в Rose red. Крапкою стали Rochefort trappistes 8 donkerbruin, яке дужа сподобалося Сергію, та VanderChinste, яке, окрім смаку, потішило ще й симпатичною етикеткою.
На жаль, за час свого візиту не вдалося потрапити до двох культових місць у Брюгге: перше (Staminee De Garre) саме взялося за ремонт, а друге (Brugs Beertje) не працювало по середах і відкривалося лише підвечір. Отож, просто необхідно поїхати туди ще раз.
На цьому завершую екскурс бельгійським пивом і пабами. Сподіваюся, вам смакувало :)