Jul 16, 2015 01:36
Труситься поїзд
Дзеленькає склянка
Міниться світло
на жовтих дверях
Зеркало, штори,
запах мазуту...
Ти їдеш кудись
наче в часі назад.
Він пробивається далі
неквапно, повільно
ніби звір, ніби ящур
з прадавніх часів.
Верхня полиця,
зорі з вікна
час зупинився
вічність - моя.
Leave a comment
Comments 2
Reply
А гарно.. і так нагадує щось дорожнє, своє..
Reply
Leave a comment