Етнографічні експедиції "Чумацьким шляхом"
Коротка довідка: українці почали заселяти землі Низового Поволжя ще у ХVІІІ столітті. Це були переважно чумаки, що видобували сіль на озері Ельтон. Завдяки цим переселенцям на лівому березі Саратовської області почали виникати чумацькі українські поселення, зокрема моє місто - Енгельс (раніше - Покровська Слобода) було засноване саме українцями. Донині збереглися цікаві топоніми, котрі не заторкнула хвиля комуністичного перейменування - Стара Полтавка, Мала Полтавка, Олександрів Гай, Красний Кут, Шевченко, Перелюб, Київка, тощо.
Минулого року, коли я "гриз граніт науки" в Мюнхені наші науковці з СРГО "Український культурно-просвітницький центр "Родина" та Міжрегіональної організації "Товариство україністів ім. Т.Г. Шевченка" здійснили пілотний виїзд в експедицію тим самим "чумацьким шляхом", відвідали декілька українських сел і містечок на Саратовській та Волгоградській землях. Результатом стали численні етнографічні матеріали, інтерв'ю з мешканцями, ряд наукових праць (майбутніх, щоправда).
В Саратовській області досі існують україномовні села, також села з відповідною архитектурою, котра притаманна деяким регіонам України. Наприклад в Старій Полтавці:
Зверніть увагу на довжину хати - так в Росії, тим більше тут на Саратовщині (вважай, під Казахстаном) ніколи не будували. Такогоплану хати є в Україні (регіон не згадаю, здається на Черкащині таких чимало бачив), коли в рядок є вітальня, спальня та окрема кімната для всякої худоби (фактично хлів, тільки вбудований в хату з окремим входом). Звісно, зараз хліва вже немає, але довжина залишилася.
Україна на Саратовщині кругом. Більшість людей народилися вже в РФ, але про свої традиції знають:
Багато розповідати про минулий рік не варто, скажу лише, що знайдено було багато цікавих артефактів, про які я особливо не маю права розповідати (не опрацьований науковий матеріал, знаєтє лі, котрий ще й не я збирав), але з презентації пана Шульги можу щось потягнути.
Ось так "переїжджали" українські села:
Дівчина:
А такого добра взагалі повно:
Так от спішу поділитися радістю - в неділю ми вирушаємо на чергове дослідження в райцентр Красний Кут та його околиці. Вікі-довідка: "Основан в 1837 году на правом берегу реки Еруслан переселенцами (крестьянами-украинцами) из Харьковской губернии, которые и называли село Красный Кут - «красивый угол». Красный Кут имеет несколько поселений-спутников: Норки (в прошлом населяемый немцами); Ахмат (основан крестьянами-старообрядцами); Лавровка (в прошлом населяемый в основном украинцами) и Верхний Еруслан (также населяемый украинцами)".
Ну що, чекайте звіту :) Їдемо на три дні.
Минулого року, коли я "гриз граніт науки" в Мюнхені наші науковці з СРГО "Український культурно-просвітницький центр "Родина" та Міжрегіональної організації "Товариство україністів ім. Т.Г. Шевченка" здійснили пілотний виїзд в експедицію тим самим "чумацьким шляхом", відвідали декілька українських сел і містечок на Саратовській та Волгоградській землях. Результатом стали численні етнографічні матеріали, інтерв'ю з мешканцями, ряд наукових праць (майбутніх, щоправда).
В Саратовській області досі існують україномовні села, також села з відповідною архитектурою, котра притаманна деяким регіонам України. Наприклад в Старій Полтавці:
Зверніть увагу на довжину хати - так в Росії, тим більше тут на Саратовщині (вважай, під Казахстаном) ніколи не будували. Такогоплану хати є в Україні (регіон не згадаю, здається на Черкащині таких чимало бачив), коли в рядок є вітальня, спальня та окрема кімната для всякої худоби (фактично хлів, тільки вбудований в хату з окремим входом). Звісно, зараз хліва вже немає, але довжина залишилася.
Україна на Саратовщині кругом. Більшість людей народилися вже в РФ, але про свої традиції знають:
Багато розповідати про минулий рік не варто, скажу лише, що знайдено було багато цікавих артефактів, про які я особливо не маю права розповідати (не опрацьований науковий матеріал, знаєтє лі, котрий ще й не я збирав), але з презентації пана Шульги можу щось потягнути.
Ось так "переїжджали" українські села:
Дівчина:
А такого добра взагалі повно:
Так от спішу поділитися радістю - в неділю ми вирушаємо на чергове дослідження в райцентр Красний Кут та його околиці. Вікі-довідка: "Основан в 1837 году на правом берегу реки Еруслан переселенцами (крестьянами-украинцами) из Харьковской губернии, которые и называли село Красный Кут - «красивый угол». Красный Кут имеет несколько поселений-спутников: Норки (в прошлом населяемый немцами); Ахмат (основан крестьянами-старообрядцами); Лавровка (в прошлом населяемый в основном украинцами) и Верхний Еруслан (также населяемый украинцами)".
Ну що, чекайте звіту :) Їдемо на три дні.