Comments | ua_etymology: Перепрошую за тему, що вже набила оскомину. Але все ж :-)

p_dzikovsky in ua_etymology

Перепрошую за тему, що вже набила оскомину. Але все ж :-)

Jun 29, 2012 00:33

Декілька питань в контексті походження назви "Україна".

0. Написано в словарі Грінченка:

"Україна, -ни, ж. 1) = Країна. Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких. Нп. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає. Нп.Приклади доволі виразні, як на мій смак, але слово в них вжите у множині. А хто приведе які приклади ( Read more... )

Географічні назви, Етимологія

Leave a comment

Back to all threads

harnack July 4 2012, 02:08:14 UTC

Ось розуміння слова україна без розуміння семантичного поля та внутрішньої форми слів край/країна/україна - і тільки через семантично й дейктично обмежений фільтр російського “акраїна", а не через призму, параметри й горизонти й краєвиди українського слова “країна“, якого він зовсім і не розуміє бо й не згадує. Фасмер також не розуміє вирішальну й різну етимологію та узус-семантику прийменників “о” і “оу/у” - й залишається в полоні тільки етимологічного “о” та лексико-семантичних лімітацій російської мови. Зважмо - що будь-яка й будь-де добре і чітко окреслена, викроєна, вкраяна територія є україною:

WORD: Украи́на
GENERAL: до 1918 г. так называлась только вост. часть страны, без Галиции; укр. Украḯна, др.-русск. окраина "пограничная местность", напр. Украина Галичьская (Ипатьевск. летоп. под 1189 г.) -- название области Волынского княжества, пограничной с Польшей (см. Первольф, AfslPh 7, 600), Украина -- название ю.-зап. окраины Московского государства (Разорение Моск. государства 24, Курбский; см. Соболевский, Serta Borysth. ( ... )

harnack July 9 2012, 19:04:32 UTC

Цікава правописна скрута й еволюція щодо оу/у (грецького походження) яке плутається з недоречним оу/о (лиш правописна плутанина?) в іншій історичній назві:

"Рибаков вважав, що заміна "о" на "у" в назві росів могла відбутися у VIII-IX століттях, коли в Наддніпрянщині з'являється багато вихідців із древлянських та сіверянських слов'янських племен. Зміна "о" на "у" зустрічається в численних слов'янських назвах. Так, Руська правда в її найдавнішій редакції звучить як "Правда Роуськая", ім'я антського вождя Божа звучить у авторів VI століття як Бож або Бос, а у автора XII століття, в "Слові о полку Ігоревім" уже як Бус. Слід відзначити, що й інші слов'янські народи, як-от болгари, мають тенденцію до зміни "о" на "у" у своїй назві."

Історія однієї містифікації
Олександр Палій _ Вівторок, 14 вересня 2010, 15:34
http://www.pravda.com.ua/columns/2010/09/14/5379524/

p_dzikovsky July 9 2012, 19:15:04 UTC

Спасибі, цікаво.

harnack July 18 2012, 19:57:42 UTC

Нарешті - звернімо ж нашу етимологічну увагу саме на і.-е. *аu та грецьке αὑ та українське оу/у через вираз наведений самим же Фасмером: Αὑταριᾶται "обитающие на реке Тара". Отам ілірійське Αὑταριᾶται-Оутаріатаі = саме мешканці у/навкруг/біля/на балканській ріці Тара:
у-таріята (скажімо аналогічно: у-країнята), саме мешканці “у“-"країні," чи території річки Тара. Історична та етимологічна кон’юнкція оу/у та якоїсь певної “географічної одиниці” - отак найпрозоріша ( ... )

Back to all threads