Парресія та фаріонесія: дощертна одвертість реторики та свободи слова
Реторичний троп "парресія" (латиною: "licentia"):
Quod licet Iovi, non licet bovi:
Отого не збагне лиш дурень безголовий!
Чи мабуть - лиш буйвіл махровий,
Чи малодушний маламаскаль вбогий!
Як ти собі отого дозволяєш, ГА? По-християнськи: що дозволено Ягвови - не дозволено ґоєви!) - також має тотожний етимон із реторикою, іронією, Фаріонихою, "врать-враньйо-вор-врач" (тих штучних слів - нема в мові: отак спотворився етимон в російській й отак називають москалі реторику "їво-русскава-їба-нїрітаріческава" - "врачевать враньом")... ітд... /До речі: українською доречніше та реторичніше - писати, а вимовляти - й поготів, реторика, через "е": "ретор" - ото нам не "ритор")!/
Ось як влучно та доречно та дореторично практикує парресію та "фаріонесію" й сама пані Фаріон:
ГЕРОЯМ, ЩО ВБИВАЮТЬ ВОРОГІВ!
23 травня 2014, 10:19
Дорога громадо. Пора змінювати апофеоз жертв у боротьбі за Україну на подвиги вбивства ворогів. Мусимо пережити цей ментальний струс, бо серце більше не має сили приймати смертей наших хлопців через відсутність чиєїсь банальної національної свідомости. Надмір добродушности і брак агресивности до москальських тварюк не робить нам чести і породжує щоразу нові жертви. Тільки войовничий дух українців у кожній царині зупинить московську навалу. Небо потребує нашої ментальної зміни зі страдників на месників.
Parezja (t. parrezja) (grec. parrhesia παρρησία (παν = wszystko + ρησις / ρημα = mówienie/mowa) znaczy dosłownie "mówić wszystko = мовити усе") - wolna, otwarta, szczera i jasna wypowiedź /вільна, одверта, щира і ясна відповідь-заява/. Dotyczy aktu mówienia: jest wyrażeniem siebie w jakimś konkretnym zakresie. Jest wyrazem przekonania o prawdzie lub wierze mówiącego /є виразом переконання щодо правди чи віри від мовця/. Chrześcijańskie wyznanie wiary w Boga Ojca to przykład parezji jako świadectwa wiary religijnej /Християнське визнання віри в Бога Отця - то приклад парресії як свідоцтва релігійної віри/.
"Вірую" (Кредо) - було справжньою відвагою та самопожертвою для віри християнина та її одвертого сповідування в найнебезпечніші моменти для життя, під загрозою страти. Отеперішній український націоналізм - то саме і є повнокровною та повнослівною та повномовною фаріонесією/парресією проти россо-аґресії та ЗА слов'янську цивілізацію та культуру.
Про вагомість парресії в культурі та вірі та мовленні та настанові до відважних вчинків: і грецькій і релігійній! - 3954 parrhēsía (from 3956 /pás, "all" and rhēsis, "a proverb or statement quoted with resolve," L-S) - properly, confidence: впевненість (bold resolve: відважна рішучість), leaving a witness that something deserves to be remembered (taken seriously: вповноважена поважність, найсерйозніша вагомість).-
Для "каснааратарскава русскава": Происходит от лат. orator «оратор, посол с устным поручением», от гл. orare «говорить»; далее связано с os (род. п. oris) «рот, уста». Русск. ора́тор - впервые у Петра I. Заимств. через польск. оrаtоr или нем. Оrаtоr.
Quod licet Iovi, non licet bovi:
Отого не збагне лиш дурень безголовий!
Чи мабуть - лиш буйвіл махровий,
Чи малодушний маламаскаль вбогий!
Як ти собі отого дозволяєш, ГА? По-християнськи: що дозволено Ягвови - не дозволено ґоєви!) - також має тотожний етимон із реторикою, іронією, Фаріонихою, "врать-враньйо-вор-врач" (тих штучних слів - нема в мові: отак спотворився етимон в російській й отак називають москалі реторику "їво-русскава-їба-нїрітаріческава" - "врачевать враньом")... ітд... /До речі: українською доречніше та реторичніше - писати, а вимовляти - й поготів, реторика, через "е": "ретор" - ото нам не "ритор")!/
Ось як влучно та доречно та дореторично практикує парресію та "фаріонесію" й сама пані Фаріон:
ГЕРОЯМ, ЩО ВБИВАЮТЬ ВОРОГІВ!
23 травня 2014, 10:19
Дорога громадо. Пора змінювати апофеоз жертв у боротьбі за Україну на подвиги вбивства ворогів. Мусимо пережити цей ментальний струс, бо серце більше не має сили приймати смертей наших хлопців через відсутність чиєїсь банальної національної свідомости. Надмір добродушности і брак агресивности до москальських тварюк не робить нам чести і породжує щоразу нові жертви. Тільки войовничий дух українців у кожній царині зупинить московську навалу. Небо потребує нашої ментальної зміни зі страдників на месників.
Parezja (t. parrezja) (grec. parrhesia παρρησία (παν = wszystko + ρησις / ρημα = mówienie/mowa) znaczy dosłownie "mówić wszystko = мовити усе") - wolna, otwarta, szczera i jasna wypowiedź /вільна, одверта, щира і ясна відповідь-заява/. Dotyczy aktu mówienia: jest wyrażeniem siebie w jakimś konkretnym zakresie. Jest wyrazem przekonania o prawdzie lub wierze mówiącego /є виразом переконання щодо правди чи віри від мовця/. Chrześcijańskie wyznanie wiary w Boga Ojca to przykład parezji jako świadectwa wiary religijnej /Християнське визнання віри в Бога Отця - то приклад парресії як свідоцтва релігійної віри/.
"Вірую" (Кредо) - було справжньою відвагою та самопожертвою для віри християнина та її одвертого сповідування в найнебезпечніші моменти для життя, під загрозою страти. Отеперішній український націоналізм - то саме і є повнокровною та повнослівною та повномовною фаріонесією/парресією проти россо-аґресії та ЗА слов'янську цивілізацію та культуру.
Про вагомість парресії в культурі та вірі та мовленні та настанові до відважних вчинків: і грецькій і релігійній! - 3954 parrhēsía (from 3956 /pás, "all" and rhēsis, "a proverb or statement quoted with resolve," L-S) - properly, confidence: впевненість (bold resolve: відважна рішучість), leaving a witness that something deserves to be remembered (taken seriously: вповноважена поважність, найсерйозніша вагомість).-
Для "каснааратарскава русскава": Происходит от лат. orator «оратор, посол с устным поручением», от гл. orare «говорить»; далее связано с os (род. п. oris) «рот, уста». Русск. ора́тор - впервые у Петра I. Заимств. через польск. оrаtоr или нем. Оrаtоr.