Як мовогеном та мовоконтинуум та мовомогутність покарають істориків: Фаріон + Плохій

May 19, 2015 14:02

Отак - маємо конвергенцію двох культурних явищ та подій, двох книжок:

1) Відеозапис з презентації книжки Сергія Плохія "Походження слов’янських націй. Домодерні ідентичності в Україні, Росії та Білорусі" в Центрі польських та європейських студій НАУКМА, 12 лютого 2015 року ( Read more... )

Leave a comment

Comments 30

harnack May 19 2015, 21:44:24 UTC
Ось як давно Врода про теє балакала.

Re: Коли МОСКАЛЯТА прозріли? - Коли ҐЛАЗА вкрали у поляків!
Врода
2/02/2010 16:53:00
Ґлаза (десловя'нізованість-знеслов'янення їзьіка) + лжебратерство (неслов'янськість носіїв їзьіка):
-------------------------------------------------------
> > Навряд чи москвотуранці й ґлазоносці - наші браття:
> >
> > Николай Cергеевич Трубецкой
> > О туранском элементе в русской культуре

Аксіома особистості нації, як і всякої людської особистості - значить мати відвагу проти упереджень та забобонів і мати вже здоровий інстинкт (саме інстинкт - бо спрацьовує автоматично й спонтанно - й не треба когось намарно тягнути за чуба, щоби прозріли) і [також здоровий] орган самопізнання й самоусвідомлення ( ... )

Reply


harnack May 19 2015, 22:24:21 UTC
Не знаю як Фаріон впоралася з оцим: різними редакціями писемної мови:
Врода: http://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=212084.150
8/01/2011 05:55:00Ось як ополячилася російска мова вже іншою формою редакції ділової польсько-церковно-слов'янської ( ... )

Reply


harnack May 19 2015, 23:41:50 UTC
І найголовніше: Врода: 26/01/2010 19:29:00: http://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=457573.60
Українська СУБСТАНЦІЯ не є тільки МОВА (яка робить своє) - а й увесь АРСЕНАЛ талантів та української культури та історії (без яких ні Гоголя, ані Достоєвського не можна уявити)... ітд..

Та сама разсєйська є українським ПРОДУКТОМ (штучний інструмент для слов'янізації й християнізації маскалят і варварят) - і українцям писати нею було нетрудно (так як писалось ЛАТИНОЮ в Европі аж до 17-18 ст: Спіноза й Лайбніц приміром). Зате українці мають і свою рідну, органічну мову, територію, культуру (не як маскалята). І кожне українське слово - є геніяльним і вічним для українців.

Ось прочитайте - на форумі це вже всім відомо:

Про походження російської мови:
Николай Cергеевич Трубецкой
К УКРАИНСКОЙ ПРОБЛЕМЕ
(Наследие Чингисхана)

Ось уривки з його статті К УКРАИНСКОЙ ПРОБЛЕМЕУкраинцы считали московскую редакцию русской культуры испорченной благодаря ( ... )

Reply


harnack May 19 2015, 23:46:15 UTC
Далі про "УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ" ТРУБЕЦЬКОГО: http://www.hrono.ru/statii/1900/ukraina.php

Царь Петр поставил себе целью европеизировать русскую культуру. Ясно, что для выполнения этой задачи могла быть пригодна только западнорусская, украинская редакция русской культуры, уже впитавшая в себя некоторые элементы европейской культуры (в польской редакции этой последней) и Проявлявшая тенденцию к дальнейшей эволюции в том же направлении. Наоборот, великорусская редакция русской культуры благодаря своему подчеркнутому европофобству и тенденции к самодовлению была не только непригодна для целей Петра, но даже прямо мешала осуществлению этих целей. Поэтому Петр эту великорусскую редакцию русской культуры постарался совсем искоренить [ГА?]и изничтожить [ГА?] и единственной редакцией русской культуры, служащей отправной точкой для дальнейшего развития, сделал украинскую редакцию. [НАЙГОЛОВНІШЕ: Українська редакція культури та українська-Київська редакція церковно- ( ... )

Reply


harnack May 21 2015, 19:01:41 UTC
Пошкоджену суржиком, заразчанку-сїйчаснїцу Фаріониху (хоча вона дуже добру тактичну культурну справу робить, а політичну тим паче - і Галичина їй органічно подарувала найкращу мову та вимову!): вже отепер - таки осюди, бо ЗАРАЗ вже може бути ЗАПІЗНО (вона не вживає також українського кличного відмінка!):
http://harnack.livejournal.com/8114.html?thread=58802#t58802

Та ще досі й таки отепер (28 травня 2015, 17:30) СЇЙЧАС-суржико-верзе про Франка: Чому цього класика і людину - "академію наук в одній особі" - треба безперервно читати зараз ОТЕПЕР?
http://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/5567269579748/

У неї дастьбі стратегічних мовних горизонтів: як ми перекладатимем Гайдеґґерове Буття і Час чи Гуссерлову Феноменологію Внутрішньої Часо-Свідомости? Критерій простої та примітивної суржико-комунікації - не може бути культуротворчим чи міжмовно діалогічним ( ... )

Reply

harnack July 11 2015, 17:40:43 UTC
Сїйчаснїца-заразчанка Фаріонка - не живе саме отепер в українському отеперішньому часі, а в шизосійчасі суржикочасу (через зредуковане російське "тїперь" та недиференційоване російське "сїйчас"):
http://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/559ee4948a93e/

Український теперішній час (який ТЕПЕР ТРИВАЄ) можна зрозумітти лиш через минулий час (який ЩОЙНО МИНУВ) та майбутній час (який ЗАРАЗ НАСТАНЕ): суржиковий шизоум - не корелює українські моменти часу, бо живе в концепті російського "сїйчас" та його "настаящева врємєнї" (росіяни не мають "теперішнього часу" - ані української кореляції тривалості та минання: дотепер-отепер-тепер-натепер-відтепер, і одинокий, без цілої, як в українській, парадигми, російський КОНЦЕПТ "тїперь" - є шизоізольований й каснасемантичний, отак суржикокаліки його і вживають, як і отой КОНЦЕПТ "сїйчас" - єдиний ясний в суржикоумі, вихованім російською! Формула шизосемантичного суржикоума: "Ґаварю ЗАРАЗ - їба панїмаю СЇЙЧАС ( ... )

Reply

harnack December 20 2017, 19:46:32 UTC
Гайдеґгерова предтеча Буття і Часу:

History of the Concept of Time: Prolegomena (Studies in Phenomenology and Existential Philosophy) by Martin Heidegger
(Історія концепту часу: Пролеґомени)

Звідтіля:
Heidegger's lecture course at the University of Marburg in the summer of 1925, an early version of Being and Time (1927), offers a unique glimpse into the motivations that prompted the writing of this great philosopher's master work and the presuppositions that gave shape to it. The book embarks upon a provisional description of what Heidegger calls "Dasein," the field in which both being and time become manifest. Heidegger analyzes Dasein in its everydayness in a deepening sequence of terms: being-in-the-world, worldhood, and care as the being of Dasein. The course ends by sketching the themes of death and conscience and their relevance to an ontology that makes the phenomenon of time central. Theodore Kisiel's outstanding translation premits English-speaking readers to appreciate the central importance of this text in the ( ... )

Reply


Leave a comment

Up