"Фініта ла комедія" вже отепер, в отеперішній миті: Бо зараз, в майбутній миті - не стане дурнів в державнім кориті! Отепер зелені везуть в Україну кацапопосполитих - Щоб мововівці не вціліли - щоб москвововки були ситі! Щоб овець зараз, лиш за одну хвилинку - вовки смажили на плиті.
Завжди, як входимо в "Збруч" - то ЗАРАЗ на всі чотири вугли перехрещуємося од суржику-сатани та од суржикописьменників: та дарма:
ВУ́ГОЛ, гла, чол., діал. 2. Кут у хаті і т. ін. [Кіндрат Антонович:] Як увійде було [бакалійник] у лавку, зараз [= миттю, негайно, відразу, небавом] на всі чотири вугли перехреститься (Марко Кропивницький, II, 1958, 301).
Приміром - оцей суржикописьменник нічого не зажадав би навчитись: Юрій Винничук відхрестився од мовонауки на всі чотири сторони світу:
Наша карамельно-цукеркова історія нічому НІЧОГО не вчить, бо цукерка не для поживи, а для катуляння в писку.
Чи отут: де він не зволів би зотеперішнитися з усіх чотирьох часосторон світу вчасними мовокоординатами:
Здавалося б, сучасна епоха мала демонструвати набагато вищий рівень розвою культури, аніж минула, однак усе навпаки. Те, що маємо зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР, - це жалюгідні руїни того, що колись було.
Недоріки-школярята на Збручі могли би довчитися вживати кличний відмінок - бо він дошкульний та шкільний, сигналізує українськість: https://zbruc.eu/node/101124
Чуєш, Вова/ВОВО, ти ж не проти, що я до тебе на «ти»? Це, як здогадуєшся, ще не справжнє запитання, а суто риторичне. Про всяк випадок уточню, що риторичні фігури - це такі стилістичні понти, в яких зміст суперечить формі: то звертання до чогось нездатного відгукнутися, то заперечення чогось нествердженого, то - ось - запитання, яке не потребує відповіді. Втім, кому я це пояснюю? Переслухай власні промови: всі вони всуціль із риторичних фігур і складаються.
Чуєш, Вова, ти ж не проти, що я до тебе на «ти»?' Чуєш Вов-О, ти ж не проти, що я до тебе - кличним відмінком? Він влучно недорік спасе з совєтосуєти - З антислов'янщини: тебе й твою жінку!
А оцей знетеперішнений суржикописьменник (вже класик суржикокастрованости) - плекає й виховує суржиконарод (та суржикоспільноту з пропащих базік та псевдо-письменників): пише каліцький недорікороман:
Зараз_ІБА_СЇЙЧАС ТЕПЕР/ОТЕПЕР пишу роман, де події відбуваються за бабці нашої Австрії, яку всі зазбручанці ненавидять, а ми разом з чехами і хорватами любимо, бо є за що. І знову пірнаю в тамтешнє життя з головою. Але мова тут не про мій роман... Що ж спиняє зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР? І бруківка є, і тісних корсетів чи тісних штивних комірців нема, і мама не пильнує, і комбінації на обручах не бісять, і панталонів нема, а майточки не спадають, а Львів заснув,
Але - він вживає також і концепт "тепер": та лиш отому, що він збігається з російською семантикою: жахлива часоафазія:
Тепер [де тепер скорельоване россопоампутовано лиш з дотеперішнім часом, але ніколи з суто отеперішнім/
( ... )
Але що з цього далеко не повного списку можна зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР придбати у книгарнях?... Зараз_ІБА_СЇЙЧАС ТЕПЕР польські дослідники сумніваються, що він був вихований індіанцями,... Усе це я озвучив лише з однією метою: щоб наші літератори розширили свої обрії, подивилися на світ свіжими очима і збагатили літературу пригодницькими романами.
Не диво - що ні політики, ані воїни, ані лінгвісти, ані суржикописьменники: не відають коли саме треба стріляти із рідної хати (аж настільки їх знепорав та зневчаснив та знеумив отой русскій мїр і їзьік!):
Влучно стріляти - є вчасно стріляти! Українцю: коли стріляти? Лиш колись "зараз" - чи вже отепер? Тож отепер, бо в отеперішній миті - коли вкраїножер
( ... )
Comments 31
"Фініта ла комедія" вже отепер, в отеперішній миті:
Бо зараз, в майбутній миті - не стане дурнів в державнім кориті!
Отепер зелені везуть в Україну кацапопосполитих -
Щоб мововівці не вціліли - щоб москвововки були ситі!
Щоб овець зараз, лиш за одну хвилинку - вовки смажили на плиті.
Reply
ВУ́ГОЛ, гла, чол., діал. 2. Кут у хаті і т. ін. [Кіндрат Антонович:] Як увійде було [бакалійник] у лавку, зараз [= миттю, негайно, відразу, небавом] на всі чотири вугли перехреститься (Марко Кропивницький, II, 1958, 301).
Приміром - оцей суржикописьменник нічого не зажадав би навчитись: Юрій Винничук відхрестився од мовонауки на всі чотири сторони світу:
Наша карамельно-цукеркова історія нічому НІЧОГО не вчить, бо цукерка не для поживи, а для катуляння в писку.
Чи отут: де він не зволів би зотеперішнитися з усіх чотирьох часосторон світу вчасними мовокоординатами:
Здавалося б, сучасна епоха мала демонструвати набагато вищий рівень розвою культури, аніж минула, однак усе навпаки. Те, що маємо зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР, - це жалюгідні руїни того, що колись було.
Reply
Чуєш, Вова/ВОВО, ти ж не проти, що я до тебе на «ти»? Це, як здогадуєшся, ще не справжнє запитання, а суто риторичне. Про всяк випадок уточню, що риторичні фігури - це такі стилістичні понти, в яких зміст суперечить формі: то звертання до чогось нездатного відгукнутися, то заперечення чогось нествердженого, то - ось - запитання, яке не потребує відповіді. Втім, кому я це пояснюю? Переслухай власні промови: всі вони всуціль із риторичних фігур і складаються.
Чуєш, Вова, ти ж не проти, що я до тебе на «ти»?'
Чуєш Вов-О, ти ж не проти, що я до тебе - кличним відмінком?
Він влучно недорік спасе з совєтосуєти -
З антислов'янщини: тебе й твою жінку!
Reply
Коли спадали панталони, а Львів гуляв, як шалений
Юрій Винничук
https://zbruc.eu/node/102958
Зараз_ІБА_СЇЙЧАС ТЕПЕР/ОТЕПЕР пишу роман, де події відбуваються за бабці нашої Австрії, яку всі зазбручанці ненавидять, а ми разом з чехами і хорватами любимо, бо є за що. І знову пірнаю в тамтешнє життя з головою. Але мова тут не про мій роман...
Що ж спиняє зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР? І бруківка є, і тісних корсетів чи тісних штивних комірців нема, і мама не пильнує, і комбінації на обручах не бісять, і панталонів нема, а майточки не спадають, а Львів заснув,
Але - він вживає також і концепт "тепер": та лиш отому, що він збігається з російською семантикою: жахлива часоафазія:
Тепер [де тепер скорельоване россопоампутовано лиш з дотеперішнім часом, але ніколи з суто отеперішнім/ ( ... )
Reply
Заблудлі душі літературної пустелі
Юрій Винничук
https://zbruc.eu/node/103350
Але що з цього далеко не повного списку можна зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР придбати у книгарнях?...
Зараз_ІБА_СЇЙЧАС ТЕПЕР польські дослідники сумніваються, що він був вихований індіанцями,...
Усе це я озвучив лише з однією метою: щоб наші літератори розширили свої обрії, подивилися на світ свіжими очима і збагатили літературу пригодницькими романами.
Повторімо найпростіший пригодницький "детектив" - де саме українське часочергування є вирішальним:
Не диво - що ні політики, ані воїни, ані лінгвісти, ані суржикописьменники: не відають коли саме треба стріляти із рідної хати (аж настільки їх знепорав та зневчаснив та знеумив отой русскій мїр і їзьік!):
Влучно стріляти - є вчасно стріляти!
Українцю: коли стріляти? Лиш колись "зараз" - чи вже отепер?
Тож отепер, бо в отеперішній миті - коли вкраїножер ( ... )
Reply
Leave a comment