Мовоаналіз суржикоплоті: мововіра та мовозневіра: щоб дати пропащий контекст знетеперішненої суржикоспільноти (бо нині святкуємо 150 рік і день народження Лесі Українки, яку дарма вивчає хтось - та хто?): суржико-Забужчиха:
Легітимізоване жіноче тіло - Без плоті й крові - несміле! Чому воно заніміло? Чому воно ніколи не доспіло? Чому зрадило мововіру?
Лиш звернімо нашу увагу на тіло, яке Забужчиха парадує яко свою емблему: Kiki Smith, Born-Deer Birth, 2002:
ОТЕПЕР-Забужчиха - то суржикотіло: Але ЗАРАЗ - ЗА одну мовомить - із суржикотрупа Не залишиться й жодного кассапокіла: Лиш суржикосором та забужкошкарлупа! В часоафазії вона помарніла: Знетеперішнена, знемовлена - заніміла...!
Суржиковироджений Винничук - й надалі жертва часоафазії та суржиксоліпсисзму (але в безвідповідальній суржикоспільноті: справжні та відважні мовоукраїнці б мали його отам виправити - і саме оце мене жахає, що їх і надалі дастьбі):
Зараз_ІБА_СЇЙЧАС ТЕПЕР переважно чіпляють стрічки. А тоді - хоч де-не-де ця практика зберіглася і нині - перепиняли перехожих дрючками, спертими на мури будинків. Але ж люди не змінюються. Як і зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР, так і тоді не бракувало тих, хто волів прошмигнути попід дрючки, аніж їх обійти. Ну і тоді ставалося те, що бачимо на малюнку...
Чітко і недвозначно. Мовби зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР/ЩОЙНО прозвучало...
Смерть просто таки витала над містом. Витала і тішилася, що є в неї несподівані адепти в образі сатаністів.
Що чути тепер [бо тотожне з російським ТЇПЄРЬ, як корелят з минулим "витала": отак було - а як воно отепер? = "Ґаварю "зараз" - каґда
( ... )
Як підсвідомо зраджує себе суржикописьменник огидною москвоідеологемою та сумнозвісним совєтоавтоматизмом - і саме з невігластва: що українська мова - простонародна мова-покруч:
Коментар на сайті: https://zbruc.eu/node/103704 Юрій Винничук Різдво це покруч від Рождество. І кажемо рождається.
Треба буде розвинути тему, але натепер - нашвидкуруч:
А паризький - то покруч од Парижу. І кажемо парижани. (Бігме, безбожники - каже пан Бог і пан Біг - не спочинуть в Бозі. Бог - божий - в бозі, нога - нозі - босоніж: г>ж>з чергування та е, о>і: в тій самій рідні родичів).
Це інший аспект з проблематики української мовоевфонії та евфонічного чергування (отут - зумовленої законами палаталізаці, якої дастьбі, або яка лиш частинна в російській) заторкнутої й Андруховичем через ікавізм. Прочитаймо коментарі отам: Не троль, а тріль | Збруч (zbruc.eu) https://zbruc.eu/node/101690
Зараз Тепер мені це теж неприємно, Але зараз, за десять хвилин - воно буде приємнішим! Теперішній час - не мине даремно, Бо зараз, за десять хвилин - він стане грішнішим: Зараз майбутнє мене втішить!
Як може хтось розуміти будь-яку приємність - не розуміючи тепер-теперішности та зараз-майбутности?
Comments 31
( ... )
Reply
Легітимізоване жіноче тіло -
Без плоті й крові - несміле!
Чому воно заніміло?
Чому воно ніколи не доспіло?
Чому зрадило мововіру?
Чи пак - звідтіля ж:
Лиш звернімо нашу увагу на тіло, яке Забужчиха парадує яко свою емблему: Kiki Smith, Born-Deer Birth, 2002:
ОТЕПЕР-Забужчиха - то суржикотіло:
Але ЗАРАЗ - ЗА одну мовомить - із суржикотрупа
Не залишиться й жодного кассапокіла:
Лиш суржикосором та забужкошкарлупа!
В часоафазії вона помарніла:
Знетеперішнена, знемовлена - заніміла...!
Наша невчасна хата - часоскраю!
Reply
Львівські сніги, зливи і самогубства
Юрій Винничук
24.02.2021
https://zbruc.eu/node/103502
Зараз_ІБА_СЇЙЧАС ТЕПЕР переважно чіпляють стрічки. А тоді - хоч де-не-де ця практика зберіглася і нині - перепиняли перехожих дрючками, спертими на мури будинків. Але ж люди не змінюються. Як і зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР, так і тоді не бракувало тих, хто волів прошмигнути попід дрючки, аніж їх обійти. Ну і тоді ставалося те, що бачимо на малюнку...
Чітко і недвозначно. Мовби зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР/ЩОЙНО прозвучало...
Смерть просто таки витала над містом. Витала і тішилася, що є в неї несподівані адепти в образі сатаністів.
Що чути тепер [бо тотожне з російським ТЇПЄРЬ, як корелят з минулим "витала": отак було - а як воно отепер? = "Ґаварю "зараз" - каґда ( ... )
Reply
Коментар на сайті:
https://zbruc.eu/node/103704
Юрій Винничук
Різдво це покруч від Рождество. І кажемо рождається.
Треба буде розвинути тему, але натепер - нашвидкуруч:
А паризький - то покруч од Парижу. І кажемо парижани.
(Бігме, безбожники - каже пан Бог і пан Біг - не спочинуть в Бозі. Бог - божий - в бозі, нога - нозі - босоніж: г>ж>з чергування та е, о>і: в тій самій рідні родичів).
Це інший аспект з проблематики української мовоевфонії та евфонічного чергування (отут - зумовленої законами палаталізаці, якої дастьбі, або яка лиш частинна в російській) заторкнутої й Андруховичем через ікавізм. Прочитаймо коментарі отам:
Не троль, а тріль | Збруч (zbruc.eu)
https://zbruc.eu/node/101690
Він - вузький та звужений ум та розум: не ( ... )
Reply
Зараз Тепер мені це теж неприємно,
Але зараз, за десять хвилин - воно буде приємнішим!
Теперішній час - не мине даремно,
Бо зараз, за десять хвилин - він стане грішнішим:
Зараз майбутнє мене втішить!
Як може хтось розуміти будь-яку приємність - не розуміючи тепер-теперішности та зараз-майбутности?
Reply
Leave a comment