(no subject)
Звертаюся до колективної мудрості вельмишановної спільноти. У Володимира Нарбута є такий вірш, наводжу фрагмент:
Как махнет-махнет-всегда на макогоне-
Отбиваться от Шишиги по-пути
(ущипнуть, ехида, норовит), а кони-
Да таких других и в пекле не найти!
Приставал репьем, чуть выскочит за бани:
-«Эй, кума, куда нелегкая несет?»
Тут по челюстям, потылице в тумане
Накладет ему: лежнюга да урод!
Ржаво-желтой волокнистою, как сопли,
Сукровицею обтюпает, а он
Высмыкнется узловатою оглоблей,
Завихрится, колыхаясь, в небосклон.
Для Нарбута використання української лексики - це типова риса його поетики. Також він часто використовує міжмовну омонімію.
Усі лексікографічні джерела, які я був в змозі переглянути, одностайно перекладають “тюпати“ як “ходить мелкими шажками; ехать медленно” (Гринченко III). Див. теж, наприклад, "Энеїду" Котляревського і сбірку Номіса. Але у контексті вірша, скоріш за все, це дієслово означає "закапать", "запачкать", “окропить” і т. і.
Питання: як треба розуміти/як можна інтерпретувати рядок “сукровицею обтюпает”?
Как махнет-махнет-всегда на макогоне-
Отбиваться от Шишиги по-пути
(ущипнуть, ехида, норовит), а кони-
Да таких других и в пекле не найти!
Приставал репьем, чуть выскочит за бани:
-«Эй, кума, куда нелегкая несет?»
Тут по челюстям, потылице в тумане
Накладет ему: лежнюга да урод!
Ржаво-желтой волокнистою, как сопли,
Сукровицею обтюпает, а он
Высмыкнется узловатою оглоблей,
Завихрится, колыхаясь, в небосклон.
Для Нарбута використання української лексики - це типова риса його поетики. Також він часто використовує міжмовну омонімію.
Усі лексікографічні джерела, які я був в змозі переглянути, одностайно перекладають “тюпати“ як “ходить мелкими шажками; ехать медленно” (Гринченко III). Див. теж, наприклад, "Энеїду" Котляревського і сбірку Номіса. Але у контексті вірша, скоріш за все, це дієслово означає "закапать", "запачкать", “окропить” і т. і.
Питання: як треба розуміти/як можна інтерпретувати рядок “сукровицею обтюпает”?