давно я так не переймалася прочитаним сижу ридаю пам'ятаю свої емоції від перегляду фільма "похороните меня за плинтусом" - дуже печально все було там, а в книжці в стократ печальніше
я спочатку прочитала книжку а тоді вже фільм глянула якось не дуже він мене вразив, книжка дужче сподобалась. не памятаю, чи ридала я, але шось да, печаль якась була..
Шось я не пойму... Я читала давно цю книжку і помню, шо дуже сподобалася, але чогось в мене в пам"яті не стоїть галочки, шо це сумна книга. Мені даже здавалося, шо смішна...
Там шось про те, як пантрували і лікували мальчика, да? Деталей не пам"ятаю.
Да, про супер-турботливу бабушку і її внука От і Анічка коли рекомендувала мені її прочитать, казала, шо вона дуже сміялася, коли читала. А в фільмі все було показано під іншим кутом зору, під яким, власне, я і сприймаю тепер все написане - не смішним
Comments 7
якось не дуже він мене вразив, книжка дужче сподобалась. не памятаю, чи ридала я, але шось да, печаль якась була..
Reply
Reply
Reply
треба сміливість аби таке слухати
Reply
Я читала давно цю книжку і помню, шо дуже сподобалася, але чогось в мене в пам"яті не стоїть галочки, шо це сумна книга. Мені даже здавалося, шо смішна...
Там шось про те, як пантрували і лікували мальчика, да? Деталей не пам"ятаю.
Reply
От і Анічка коли рекомендувала мені її прочитать, казала, шо вона дуже сміялася, коли читала. А в фільмі все було показано під іншим кутом зору, під яким, власне, я і сприймаю тепер все написане - не смішним
Reply
Reply
Leave a comment