(Untitled)

Dec 05, 2013 23:30

давно я так не переймалася прочитаним
сижу ридаю
пам'ятаю свої емоції від перегляду фільма "похороните меня за плинтусом" - дуже печально все було там, а в книжці в стократ печальніше

Leave a comment

Comments 7

jalynchenja December 6 2013, 00:27:03 UTC
я спочатку прочитала книжку а тоді вже фільм глянула
якось не дуже він мене вразив, книжка дужче сподобалась. не памятаю, чи ридала я, але шось да, печаль якась була..

Reply

uksus_mon December 6 2013, 09:34:55 UTC
я думаю, в мене таке спрйняття через Мішу. все ж проекціється в уяві на нього і таааааааак шкода малого

Reply


alkarisingreen December 6 2013, 06:45:14 UTC
Я книжку слухала в аудіо - але було страшно! Дуже вона проймає

Reply

uksus_mon December 6 2013, 09:33:46 UTC
слухати! уф!
треба сміливість аби таке слухати

Reply


kobieta_mon December 6 2013, 10:57:29 UTC
Шось я не пойму...
Я читала давно цю книжку і помню, шо дуже сподобалася, але чогось в мене в пам"яті не стоїть галочки, шо це сумна книга. Мені даже здавалося, шо смішна...

Там шось про те, як пантрували і лікували мальчика, да? Деталей не пам"ятаю.

Reply

uksus_mon December 6 2013, 14:44:19 UTC
Да, про супер-турботливу бабушку і її внука
От і Анічка коли рекомендувала мені її прочитать, казала, шо вона дуже сміялася, коли читала. А в фільмі все було показано під іншим кутом зору, під яким, власне, я і сприймаю тепер все написане - не смішним

Reply

kobieta_mon December 6 2013, 14:49:26 UTC
Он воно як...

Reply


Leave a comment

Up