Вміння казати „вибач”

[ulijka]

Є у мене така одна теорія про те, що ми українці не вміємо вибачатися. Може це я виросла в такому середовищі, але майже ніколи!!! я не бачила, щоб кривдник пішов першим вибачатися. Зазвичай, триває довга мовчанка, під час якої одна людина розуміє, що постраждала і чекає на вибачення (хоча усвідомлює, що особливо ображатися немає на що), а друга, в

Comments

[ex_lana_svi]

Останнє речення здається мені трохи надуманим, чи справді був багатий досвід спілкування з росіянами, які часто просили вибачення? Я знаю багатьох англомовних, які перепрошують за щонайменше непорозуміння, але кількість цих "сорі" зводить нанівець їхню щирість. Серед моїх знайомих багато людей, які вибачаються, усвідомлюючи свою помилку. І ось тут головне - усвідомлювати її. А людей, які не вважають певні дії образливими (ба, навіть вважають їх виправданими) і не збираються за них просити пробачення - сила-силенна, незалежно від національності, віросповідання, тощо.

[ulijka]

може й надумане ))) досвід був небагатий, але з нього склалося таке враження.

[sunshine_ok]

Твій пост - як відповідь на мої думки. Образилась на дії чоловіка найкращої подруги. І вже з Різдва не спілкуємося з ним. А сьогодні в неї ДН. Я прийшла, помогла їй накрити стіл, а як він прийшов до хати, пішла собі додому, бо образа сильна і бачити його не можу. Але йду і думаю - ну і шо? Кому я гірше роблю? Йому ж насправді по цимбалам...

[ulijka]

то би подруга мала б над ним "попрацювати", пояснити що й до чого.

[sunshine_ok]

Мала би, якби вона взагалі там мала право слова...

[top4ynska]

мені здається шо російськомовні не те, щоби частіше вибачалися, вони просто більш соціабельні - в нас в групі тільки їх і було чути. а те, що вони більше говорять "вибач", вони й про почуття більше говорять, але щось мені здається що нещиро.

[ulijka]

О, о, точно соціабельні! Всюди вони як вдома )) А щодо вибачень, не знаю, мені це видається щирим. Людині в душу, зрештою, не залізеш.

[samale4ka]

мені здається, шоби вміти пробачати, треба бути більш благородним і забивати на комплеси. Або бути вище цього:)Зрештою, вміння вибачатися можна виховати, якшо ти дійсно розумієш, шо неправий. Гірше,коли ображають із 100% впевненістю в своїй правоті...
А стосовно національностей, я думаю, шо це не залежить від цього) Просто виховання інакше, цінності інші - у всіх інщдивідуальні. Гонор заважає часто. А шо таке гонор? Це ж знову ж таки, комплекси, бажання довести, шо ти найкращий, крутіший і т.д.:)

[ulijka]

о, гонор для галичан - це майже "річ у собі". Від національності може й не залежить, але від ментальності?