Десь зі середини жовтня я зі страшенною ностальгією згадую про ті фести, де була. Йду довжелезними рядами з вишиванками, рушниками, торкаюся грубого льону чи м’якого ліжника, проводжу рукою по пухнастих шкірках, розглядаю дерев’яний дріб’язок, смакую сирні коники, балакаю з продавцями... А на фоні чути звуки чогось автентичного
(
Read more... )
Comments 5
Reply
иииии як згадаю Космач - аж за душу бере ))
Reply
Reply
Reply
А якщо написати щось емоційно-забарвлене, то так!!! фести під відкритим небом, купу позитивного люду, файна і жива музика - це справжня бомба) це завжди хочеться повторити ще і ще і ще...... і... і... і щоб свято не закінчувалося)
Reply
Leave a comment