(Дівчатам, котрі могли
бути подругами...)
Що на твоєму горизонті? Крани?
У мене так. Іще сонце. Небо.
Приходи...
Помовчимо і залікуємо рани.
Нап’ємось сонця, тиші й самоти.
На двох розділимо радості й печалі.
Хоча чому радіти? Ми й собі чужі...
Поплачемо разом. В унісон. Нехай крани...
Повернуть стрілки й вкажуть нам, куди
Іти, чи ні? Хай шлях
(
Read more... )
Comments 1
Reply
Leave a comment