Оккупация Россией украинских этнографических земель
Тут недавно была дискуссия о том, что у многих людей возникает подозрение, что русскую Википедию пишут "свидомиты" http://roman-n.livejournal.com/715384.html.
Посмотрели бы они украинскую Википедию! Обнаружили бы, что оказывается, Российская Федерация, да и некоторые другие страны, занимает "этнокультурные регионы Украины:
Смотрим в меню:
Бессарабія - історична область між річками Прут, Дністер і гирлом Дунаю. Значна частина Бессарабії (Південна Бессарабія) розміщена на території сучасної Молдови.
Жовтий Клин - українська етнічна територія в нижньому і середньому Надволжі. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BD
Зелений Клин (інша назва - Зелена Україна), землі українських поселенців у південній частині Далекого Сходу, у сточищі ріки Амур і над Тихим океаном; площа близько 1 млн. км². http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BD
Кубань - український історичний регіон в Росії у долині ріки Кубані, розташований у Краснодарському, Ставропольському краях, Адигеї, Ростовської області і Карачаєво-Черкесії. (далее ссылки давать не буду ввиду их громоздкости, можно найти материал по предыдущим ссылкам).
Курщина - українсько-російська етнічна територія в Росії. У більш істориному і етнічному розумінні - територія колишньої Курської губернії Російської імперії, у більш сучасному розумінні - територія Курської області РФ. Претензии на Кускую область обосновываются также тем, что на Курщине располагалось несколько сел, подаренных за службу Мазепе Петром 1.
Палаты Мазепы в с. Ивановское. Арх. О.Старцев 1704 г
Малиновий Клин, неофіційна назва регіону компактного проживання українців на Кубані (на південний схід від Ростовської області Росії).
Мармаро́щина (румунське Maramures, Марамуреш) - українська етнічна територія в закарпатській Румунії.
Надсяння (Посяння) - українська етнічна територія у верхів’ї ріки Сян на заході Львівської області та районі міста Перемишля (Пшемисла) i Бірча у Польщі.
Пряшівщина - зх. частина укр. Закарпаття, що входить до складу Словаччини, найдалі на зах. висунена частина укр. етнічної території на півд. схилах Карпат.
Сірий Клин (інша назва - Сіра Україна), з кінця XIX - початку XX ст. неофіційна назва регіону компактного проживання українців у Південно-Західному Сибіру і Північному Казахстані (загальна площа 460 тисяч квадратних кілометрів). З кінця XIX - початку XX ст. частину сибірського краю українські переселенці називають Сірим Клином або Сірою Україною.
Ставропольщина, іст.-геогр. край, положений у центр. частині Передкавказзя, між Кубанню на зах. і Терщиною на півд. сх., Доном і Калмикією на півн. і півн. сх. та землями кавказьких верховинців на півд. зах.
Стародубщина - найпівнічніша з українських історичних земель. Зараз це південно-західна частина Брянської області Росії. Історичний центр - місто Стародуб.
Терщина, Терек - історично-географічний край, положений на східному Передкавказзі, між Кубанню на заході і Даґестаном на сході, Кавказькими горами на півдні і Ставропільщиною та Астраханщиною на півночі.
Хо́лмщина(також Холмська Русь, Забужжя, Забузька Русь, історико-географічна область Русі, розташована на захід від середини Бугу. На зах. межує з польською Люблінщиною, на сх. з Волинню, на півн. з Підляшшям, на півдні з Галичиною. За межу між Xолмщиною і Підляшшям можна вважати колишню межу між Селецькою і Люблінською губерніями. Територія Xолмщини в межах Холмської губернії. охоплювала 6 572 км², (повіти Холмський, Грубешівський, Томашівський, Костянтинівський; чисельність мешканців (на 1931) 720000.
Так что кляті москалі" отобрали у нас наши исконные земли от Холмщины и Пряшева до Зеленого Клина. И после этого удивляются, почему это галицкие террористы под руководством бандеры мечтают не столько о самостийной соборной Украине, а:
«Повною і найвищою перемогою українського націоналізму буде стан, коли російська імперія перестане існувати і всі народи, нею поневолені, дістануть національно-державну волю. Без того повної перемоги Україна мати не може, або ця перемога буде частковою і сумнівною»
Степан Бандера (Фронт поневолених народів, «Сурма», Мюнхен, 1950 г.)
Посмотрели бы они украинскую Википедию! Обнаружили бы, что оказывается, Российская Федерация, да и некоторые другие страны, занимает "этнокультурные регионы Украины:
Смотрим в меню:
Бессарабія - історична область між річками Прут, Дністер і гирлом Дунаю. Значна частина Бессарабії (Південна Бессарабія) розміщена на території сучасної Молдови.
Жовтий Клин - українська етнічна територія в нижньому і середньому Надволжі. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BD
Зелений Клин (інша назва - Зелена Україна), землі українських поселенців у південній частині Далекого Сходу, у сточищі ріки Амур і над Тихим океаном; площа близько 1 млн. км². http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BD
Кубань - український історичний регіон в Росії у долині ріки Кубані, розташований у Краснодарському, Ставропольському краях, Адигеї, Ростовської області і Карачаєво-Черкесії. (далее ссылки давать не буду ввиду их громоздкости, можно найти материал по предыдущим ссылкам).
Курщина - українсько-російська етнічна територія в Росії. У більш істориному і етнічному розумінні - територія колишньої Курської губернії Російської імперії, у більш сучасному розумінні - територія Курської області РФ. Претензии на Кускую область обосновываются также тем, что на Курщине располагалось несколько сел, подаренных за службу Мазепе Петром 1.
Палаты Мазепы в с. Ивановское. Арх. О.Старцев 1704 г
Малиновий Клин, неофіційна назва регіону компактного проживання українців на Кубані (на південний схід від Ростовської області Росії).
Мармаро́щина (румунське Maramures, Марамуреш) - українська етнічна територія в закарпатській Румунії.
Надсяння (Посяння) - українська етнічна територія у верхів’ї ріки Сян на заході Львівської області та районі міста Перемишля (Пшемисла) i Бірча у Польщі.
Пряшівщина - зх. частина укр. Закарпаття, що входить до складу Словаччини, найдалі на зах. висунена частина укр. етнічної території на півд. схилах Карпат.
Сірий Клин (інша назва - Сіра Україна), з кінця XIX - початку XX ст. неофіційна назва регіону компактного проживання українців у Південно-Західному Сибіру і Північному Казахстані (загальна площа 460 тисяч квадратних кілометрів). З кінця XIX - початку XX ст. частину сибірського краю українські переселенці називають Сірим Клином або Сірою Україною.
Ставропольщина, іст.-геогр. край, положений у центр. частині Передкавказзя, між Кубанню на зах. і Терщиною на півд. сх., Доном і Калмикією на півн. і півн. сх. та землями кавказьких верховинців на півд. зах.
Стародубщина - найпівнічніша з українських історичних земель. Зараз це південно-західна частина Брянської області Росії. Історичний центр - місто Стародуб.
Терщина, Терек - історично-географічний край, положений на східному Передкавказзі, між Кубанню на заході і Даґестаном на сході, Кавказькими горами на півдні і Ставропільщиною та Астраханщиною на півночі.
Хо́лмщина(також Холмська Русь, Забужжя, Забузька Русь, історико-географічна область Русі, розташована на захід від середини Бугу. На зах. межує з польською Люблінщиною, на сх. з Волинню, на півн. з Підляшшям, на півдні з Галичиною. За межу між Xолмщиною і Підляшшям можна вважати колишню межу між Селецькою і Люблінською губерніями. Територія Xолмщини в межах Холмської губернії. охоплювала 6 572 км², (повіти Холмський, Грубешівський, Томашівський, Костянтинівський; чисельність мешканців (на 1931) 720000.
Так что кляті москалі" отобрали у нас наши исконные земли от Холмщины и Пряшева до Зеленого Клина. И после этого удивляются, почему это галицкие террористы под руководством бандеры мечтают не столько о самостийной соборной Украине, а:
«Повною і найвищою перемогою українського націоналізму буде стан, коли російська імперія перестане існувати і всі народи, нею поневолені, дістануть національно-державну волю. Без того повної перемоги Україна мати не може, або ця перемога буде частковою і сумнівною»
Степан Бандера (Фронт поневолених народів, «Сурма», Мюнхен, 1950 г.)