кАНУСяки
У далекі часи минувшини , ми, із розкритими писками слухали розповіді бувалих про неприступні та незвідані горганські вершини Канусяків. Відбувалось це зазвичай на полонині Плісце звідки їх можна розгледіти у всій красі, що й додавало своєї неповторної та міфічної аури.
Наші несміливі запитання про те чи можна туди піднятись наштовхувались на бурний регіт та пояснення , що Канусяки то напевно наступні по складності вершини після К2 у світі :)
Летіли роки і ми мріяли, що колись станемо тими Колумбами які відкриють для себе ці карпатські вершини (звичайно, що на Канусяки ходили люди ще з часів палеоліту напевно :) але для нас це була така собі терра інкогніта). І от настав початок 2015 року і ми з твердими намірами рушили у сторону Канусяків.
1.
Попередній план був підніматись із долини Котельця на сідло між вершинами Великого та Малого Канусяків а звідти вже робити радіалки на верх. Спускатись планували в іншу сторону, в напрямку Різарні. Але так як трохи схалявили і підїхали машиною то змушені були повертатись до неї ж.
2.
Наш "залізний кінь"
Початок маршруту проходить крізь лавинні завали та буреломи.
3.
4.
5.
Прориваємось
Часто звірялись з картою та навігаторами (на чотирьох чоловік у нас було три жпс , три компаси і альтиметр : ) , але все рівно ми трохи зблудили)
6.
7.
8.
Чудо китайської інженерії
9.
Якимось чудом вилізли на крутий схил (як пізніше зясувалось , Великого Канусяка) яким трохи по естремальному й піднімались у напрямку сідла між двома вершинами.
10.
Показався Малий Канусяк
11.
Карпатські тумани внизах
12.
Місцями на чотирьох ліземо далі
13.
Панорама на Малий Канусяк
Вилізли вище сідла , на схилі Великого Канусяка. Скинули рюкзаки і побігли радіалку на його вершину.
14.
Майже на вершині
Навколо краса, правда ураганний вітер дошкуляє
15.
Вид на г. Кінь Грофецький
16.
На вершині коротка фотосесія, по десять капель смачного бальзаму.
17.
Починає вечоріти, анам ще спуститись у сідловину і розбивати табір. Тож, вйо до низу.
18.
У сідловині між двома вершинами
А далі почалось те чого ми йдемо в гори. Побільше і подальше винести їжі і її знищити. Ну і по 100 грам для апетиту.
19.
Борщ
20.
Гірський натюрморт
Зранку добре виспались
21.
І поперли радіально на вершину Малого Канусяка
22.
Піднімаємся
23.
І знову на чотирьох кінцівках
Навколо відкрились горганські панорами
24.
25.
26.
Останній ривок
27.
Доповзли :)
28.
Тріанг на вершині Малого Канусяка
29.
Яжфотограф :)
Далі спуск до табору, чай та гоп-гоп під рюкзаки й донизу.
30.
Набір туриста
31.
На схилі М. Канусяка
32.
Перепочинок
33.
Добрались до Котельця й до машини
34.
Наш маршрут
Ще одна з карпатських мрій втілилась в життя завдяки хорошій компанії таких же мрійників.
Наші несміливі запитання про те чи можна туди піднятись наштовхувались на бурний регіт та пояснення , що Канусяки то напевно наступні по складності вершини після К2 у світі :)
Летіли роки і ми мріяли, що колись станемо тими Колумбами які відкриють для себе ці карпатські вершини (звичайно, що на Канусяки ходили люди ще з часів палеоліту напевно :) але для нас це була така собі терра інкогніта). І от настав початок 2015 року і ми з твердими намірами рушили у сторону Канусяків.
1.
Попередній план був підніматись із долини Котельця на сідло між вершинами Великого та Малого Канусяків а звідти вже робити радіалки на верх. Спускатись планували в іншу сторону, в напрямку Різарні. Але так як трохи схалявили і підїхали машиною то змушені були повертатись до неї ж.
2.
Наш "залізний кінь"
Початок маршруту проходить крізь лавинні завали та буреломи.
3.
4.
5.
Прориваємось
Часто звірялись з картою та навігаторами (на чотирьох чоловік у нас було три жпс , три компаси і альтиметр : ) , але все рівно ми трохи зблудили)
6.
7.
8.
Чудо китайської інженерії
9.
Якимось чудом вилізли на крутий схил (як пізніше зясувалось , Великого Канусяка) яким трохи по естремальному й піднімались у напрямку сідла між двома вершинами.
10.
Показався Малий Канусяк
11.
Карпатські тумани внизах
12.
Місцями на чотирьох ліземо далі
13.
Панорама на Малий Канусяк
Вилізли вище сідла , на схилі Великого Канусяка. Скинули рюкзаки і побігли радіалку на його вершину.
14.
Майже на вершині
Навколо краса, правда ураганний вітер дошкуляє
15.
Вид на г. Кінь Грофецький
16.
На вершині коротка фотосесія, по десять капель смачного бальзаму.
17.
Починає вечоріти, анам ще спуститись у сідловину і розбивати табір. Тож, вйо до низу.
18.
У сідловині між двома вершинами
А далі почалось те чого ми йдемо в гори. Побільше і подальше винести їжі і її знищити. Ну і по 100 грам для апетиту.
19.
Борщ
20.
Гірський натюрморт
Зранку добре виспались
21.
І поперли радіально на вершину Малого Канусяка
22.
Піднімаємся
23.
І знову на чотирьох кінцівках
Навколо відкрились горганські панорами
24.
25.
26.
Останній ривок
27.
Доповзли :)
28.
Тріанг на вершині Малого Канусяка
29.
Яжфотограф :)
Далі спуск до табору, чай та гоп-гоп під рюкзаки й донизу.
30.
Набір туриста
31.
На схилі М. Канусяка
32.
Перепочинок
33.
Добрались до Котельця й до машини
34.
Наш маршрут
Ще одна з карпатських мрій втілилась в життя завдяки хорошій компанії таких же мрійників.