Comments | viktina: розфренд

viktina

розфренд

Mar 26, 2010 00:16

Завтра після роботи прогуляюся на сонячному повітрі (+21 градус) і, мабуть, нарешті розфренджуся зі всіма - прошу наперед вибачення і заодно прошу і мене розфрендити (все рівно нових друзів не шукаю, а ті, хто є - не маю зараз на дописування часу, та й вони, як видно, не мають що і коли мені писати). Бачу, що з українцями з "материкової" України у ( Read more... )

думки вголос

Comments 9

sorry_gregory March 26 2010, 06:13:07 UTC

І чого б ото, Віко? Тут ніхто нікому не потрібен, і кожен потайки мріє писати виключно для себе та кількох друзів. Собі в приємність. А так пишеш лише собі в не-.

viktina March 26 2010, 18:54:50 UTC

Розумію Вас, Паю..
Дякую за підтримку.

sorry_gregory March 26 2010, 20:29:03 UTC

(The comment has been removed)

viktina March 26 2010, 18:57:45 UTC

Ах, Світлику - якби ж то все було так просто.. щось таке коїться незрозуміле в мені: і гордість, і водочас сором за те, що я є така, яка є..

wanda_nova March 26 2010, 09:07:12 UTC

Віко, не зникай!! мені тебе бракуватиме(( я справді мало коментую, але завжди тебе читаю

viktina March 26 2010, 19:17:07 UTC

Юлю, дякую! І вибач, прошу Тебе..

smijana March 26 2010, 10:29:35 UTC

Та ми всі (ну, переважна більшість) ведемо свої щоденники для "самовираження" (грубувате поняття, неточне), не для чийогось зацікавлення - а пишемо про те що нас самих у першу чергу цікавить. Знаю одного унікума, котрий принципово не має жодного друга і пише сам для себе.. зрідка дехто його коментує, сам він не коментує нікого. і таке буває ( ... )

viktina March 26 2010, 19:24:26 UTC

От, наздогін, хоча прочитаєте це вже в понеділок.
Як говориться - у кожного свій хрест, у кожного свої пекло і рай в душі.. щось але маю відчуття, що занадто далеко віддалилася від того свого раю...все якось інакше, все вшкереберть, одні протиріччя - і ради на те нема.

smijana March 29 2010, 08:45:18 UTC

..мабуть, людина може почувати себе стабільно (в душі), коли має більш-менш чітке уявлення добре-погано, прогнозованого майбутнього, "ідеалів", "раю", "минулого" і т.і. Але часом настає період коли щось випадає із цієї структури.. і вона буквально рушиться.. у фільмахта "Мильних операх" часто це демонструється на такому яскравому прикладі, як, скажімо, дитина дізнається що вона батькам не рідна, або якось інакше її "минуле", яке у неї було таким ясним і усталеним, летить шкереберть ( ... )