Париж, Париж, Париж… Є у цьому слові щось романтичне і магічне. Місто закоханих манить своєю чарівністю та шармом. Маючи візу та перельоти за 50 євро (туди/назад) вирішили скористатися запрошенням друга і відправилися до столиці Франції!
Літак Wizzair Катовіце - Париж насправді прилітає в аеропорт містечка Бове за 80 кілометрів від французької столиці. Без проблем можна дістатися з аеродрому автобусом, але треба віддати ледве не ті самі гроші як і за літак - 17 євро. Ми до таких цін не звикли та і це нецікаво - їдемо автостопом!
1.
Машина зупинилася просто посередині дороги. Водій африканського походження не поспішаючи відчинив двері та поганою англійською пояснив, що підвезе нас на півдороги.
- We will go! - погодилися ми.
Поруч з темношкірим водієм їхав його французький друг. Той ще гірше розмовляв англійською.
- Schevchenko, Voronin, - почувши про Україну, відповів шофер.
Тримаючи однією рукою кермо другою він набрав в мобілці перекладач та протягнув нам його. Там був напис англійською: Чому ви не поїхали поїздом?
На прощання француз потиснув нам руки та побажав успіхів у подальшому стопі.
Наступним водієм стала жінка з Алжиру, яка працює в аеропорті Шарля Де Голя. Гадаючи, що з головного повітряного вокзалу Франції ми зможемо дістатися до центру Парижу за ціною міського транспорту, ми сіли.
Аеропорт Шарля Де Голя виявився цілим містом - вздовж його кількох терміналів ми їхали хвилин з 10.
Яке ж було наше неприємне здивування, коли ми побачили ціну на приміську електричку - 11 євро.
Але вихід ми знайшли: підібрали використаний квиток, і він спрацював - турнікет відкрився! Більш того - нам навіть вдалося пересісти за ним у метро!
2.
Першою ж відомою спорудою, яку ми побачили став Собор Паризької Богоматері або Нотр-Дам де Парі. Квазімодо, Есмеральда...ну ви всі знаєте. На вході - черга, як в СРСР за ковбасою. На диво вона швидко просувалася. Вхід безкоштовний, а от аби піднятися на вежу треба відвалити 8 євро (стандартна ціна в Парижі на «підйом» на різні об’єкти).
3.
На фасаді - химерні ґаргульї. Насправді ця лежача статуя є водостоком.
4.
Вразила несамовита атмосфера у місті. Звичайно, у місті купа туричів, але це не заважає парижанам насолоджуватися життям.
Люди прямо на газонах влаштовують пікніки, розмовляють, п’ють вино, грають у футбол…
5.
Окуповують парки та схили
6.
Смакують життя
7.
Сидять на тротуарах біля каналів. Що цікаво - навіть молодь замість пива п’є вино. Ніде більше такого не бачив.
8.
При кафешках грають вуличні музиканти
9.
Молодь тусується
10.
Елегантні дідусі з бабусями танцюють
11.
Другою побаченою цікавинкою став музей (картинна галерея) Лувр. Ціна квитка кусається - 12 чи 14 євро. Проте зробити стандартне фото з пакетиком Ліптону ми не відмовилися.
12.
У французів патологічна любов до арок. Лувр закінчується, і вони починаються та йдуть по прямій лінії. Перша
13.
За нею - відомі Єлисейські поля. Насправді частина цієї вулиці - звичайний парк, який переходить у фешенебельні бутіки. Париж, як-не-як, столиця моди!
Наприклад, Луї Вітон займає цілих п’ять поверхів!
14-15.
Єліся закінчуються спорудою, яку часто зображують на листівках - тріумфальною аркою. На горі розмістили оглядовий майданчик. Підйом коштує 9 євро, а для громадян ЄС від 18 до 25 вхід дармовий.
16.
Ну і закінчує аркоманію по прямій нова споруда у районі Ле-Дефенс.
17.
Звичайно, Париж не був би Парижем без Ейфелевої вежі. Споруду зводили як тимчасову до всесвітньої виставки 1889 року. Але вона настільки сподобалася, що вирішили її залишити. Сьогодні ж творіння Ейфелева є найбільш фотографованою пам’яткою світу! Тільки-но спробуйте перейти по тегу Eiffel_Tower.
18.
На башті два оглядових майданчики - всередині та на самій верхівці. Ввечері вона набирається позитивної енергії від туричів та магічно блищить.
19.
Перед вежею знаходиться парк - Марсове поле. Назва має не космічне, а земне походження. Колись тут був військовий плац, і через це територію вирішили назвати на честь Бога Війни Марса. Зараз на газоні перед символом романтики - сміття: папірці та кришки з-під вина.
За баштою є підвищення з якого відкривається добрий вид.
20.
Мало хто знає, але Ейфель є співавтором і символу Америки. Статуя Свободи є подарунком американцям від французів. У самому Парижі є цілих п’ять таких пам’ятників (менших, звісно) та безліч барельєфів.
21-22.
З Набережної Сени можна одночасно бачити і Ейфелеву вежі і Статую Свободи.
23.
Їстівними символами Франції є, звичайно, багети (коштує під 1 євро). Подивіться, друзі, який він у мене :D
24.
Що ж до харчування, то продукти купували у супермаркетах. Брали екзотичні харчі: сир Філадельфія (2,5 євро), рожеве вино (у Франції воно чомусь популярне і продається навіть у пляшках 0,25),
25.
Далі - більше. Сир камамбер (250 грамів - 2 з гаком євро) із тухлим запахом речей, які забули у пралці та консервовані мідії (2,5 євро) на смак, немов гума.
26.
Париж в усьому модний - навіть у продажі звичайних фруктів. Не поліетиленові пакети чи пластикові стаканчики для пива.
27.
Вітрина кондитерської - яскрава та соковита. Французи - фанати випічки. На першому місті з солодкого - круасани. Особливо без начинки. Вони дуже повітряні і коштують 1 євро.
28.
Паризькі кафе дуже мімішні. Офіціантів з метеликами тут звуть гарсонами.
29.
Колоритні й іммігрантські райони. Чайна таун.
30.
А це нагадало американські фільми.
31.
У столиці відчувається шик та розмах однієї з найбільших країн Європи. Опера.
32.
Фасад прикрашають веселі обличчя - вийшли дуже живими.
33.
Галерея «Лафаєт» - на останньому поверсі вітражний купол.
34.
«Гранд Палас». Як і Ейфелева вежа збудована до тієї самої міжнародної виставки.
35.
Навпроти палацу великого - палац маленький. Всередині безкоштовна галерея.
36-37.
Військовий музей.
38.
Набережна Сени занесена до охоронного списку Юнеско.
39.
У Парижі поховані відомі світові особистості. Ми завітали на кладовище Пер-Лашез. Могили в них за нашими мірками дуже скромні. Наприклад, Оноре-де-Бальзак.
40.
Оскар Вайльд. Через набридливих фанатів його могилу огородили.
41.
Також тут спочивають Шопен, Едіт Піаф, Модильяні та інші.
В районі Монмартр живе паризька богема. На рівні з Лувром та вежею одне з найпопулярніших місць серед туристів.
Пагорб в честь якого названий район додає йому колоритності.
42-43.
За роботою
44.
Біла Базиліка Сакре-Кер - архітектурна домінанта Монмартру
45.
Вітрини магазинів
46.
Типовий французький мотоцикл
47.
Машинка біля вокзалу
48.
Нижче від пагорбу - ще одна туристична цікавинка. «Мулен Руж» не вразив. У фільмах виглядав величнішим. Подумайте над тим, як вірити у нелюдські здібності, які приписують тій чи іншій історичній особі.
49.
Є у столиці Франції і свій Манегеттен - Ла-Дефанс. Це - діловий і житловий квартал у передмісті Парижу. Їде туди
метро … без водія! Їдеш собі і бачиш, як, наприклад, посередині «ночують» вагони.
На станціях задля безпеки платформа огороджена.
50-51.
Великий простір між будинками, дерева та багато зелені (у житловій частині) - вдала реалізація проекту.
53.
Вікна.
54.
А це, ніби комп завис
55.
Ну і на завершення - звичайний парижанин.
56.
Париж є за що любити і є за що не любити. Доказів як першого так і останнього ви знайдете чимало. Але краще любити, бо любов робить цей світ краще!