Друге за населенням місто Словаччино виявилося напрочуд приємним містечком з неквапливою атмосферою. І це не дивно, адже у всій країні живе 5,5 мільйонів людей, а тут лише 240 тисяч мешканців.
Карта: wikipedia
Потрапили ми сюди з протилежного боку для українців - із заходу. На поїзді з
Братислави за 9 євро (а це 445 кілометрів) з
халявним латте.
Велика частина Словаччини це гори. За вікном майоріли такі краєвиди.
1.
Наші супутники по купе такі і хотіли поговорити. Після стриманих бельгійців, відчувалася простота майже наших людей. Перші це були футбольні вболівальники, що верталися з матчу своєю збірної проти Уельсу.
Час від часу до нас заходила провідниця, яку я кілька разів просив принести нам кави - ніч на братиславському вокзалу давалася взнаки.
Втім, моя затуманена голова та стомлене тіло запам’ятали чисто словацькі слова-паразити, які так підбадьорювали: хей-хей-хей! У Чехії (а подекуди і на Закарпатті), до слова, такими відповідники є: йо-йо-йо!
Останні роки словаки роблять ставку на гірський туризм. У нас, напевно, країна відома саме цим.
2.
Подібно, як і у наших Карпатах, тут можна зустріти закинуті промислові гіганти ще з часів ЧСФР.
3.
Залізничний вокзал у Кошице розташований поруч із автобусним (праворуч). До того ж, тут є Lidl - найдешевший супермаркет.
4.
З того самого АВ 5 разів на день відправляються автобуси в
Ужгород, до якого звідси лише 90 кілометрів. Вартість - 7 євро. При чому ціна однакова як для розбитого 20-річного бусу з водієм-українцем з кислим обличчям та коморою мотлоху замість туалету так і для чеського перевізника LeoExpress.
5.
Сам наш обласний центр словаки уявляють ось так:
6.
У Кошице (або у Кошиціх, як кажуть місцеві українці) весь комплект міського транспорту: трамвай, тролейбус та автобус.
Стан інфраструктури видає яка між нашими країнами прірва.
7.
Від вокзалу до центру якихось 15 хвилин пішки. Три години вистачать на оглядини Кошице.
8.
Якабів палац.
9.
І він тут.
10.
Чисто та охайно. У 2013 році Кошице отримало статус культурної столиці Європи.
11.
Попри різні шляхи, обидві країни Чехія та Словаччина зараз політично живуть окремо, але і досі близькі. Наприклад, словакам не потрібно ностріфікувати диплом у Чехії. Вони можуть без проблем писати дипломні роботи своєю мовою у чеських вузах.
12.
Храми як і на Закарпатті. Кошице та Ужгород - міста-побратими.
13.
Hrnčiarska - вулиця митців та затишних барів.
14.
Один з ресторанів.
15.
Ціни не вище ніж у Києві, а от зарплаті у обслуговуючого персоналу - вищі. Пиво по 1-1,2 євро (з 2009 у Словаччині євро).
16.
Комплексний обід 3,5-4 євро.
17.
Словацька доволі зрозуміла мова. Принаймні для нас легша, ніж чеська.
18.
Чумна колонна встановлена у знак подяки Богу за позбавлення від чуми.
19.
Стара забудова.
20.
Чеською це було б: hlavní ulice.
21.
Ось вона.
22-23.
Попри статус найбільшого міста східною Словаччини атмосфера тут некваплива і навіть домашня. Словаки взагалі справили враження доволі дружніх людей - без проблем можна заговорити на вулиці. Хоча, напевно, через те, що я говорю чеською.
24.
У туристичному центрі можна взяти не лише карти, але й попити водички, полазити у мережі чи просто розслабитися на кріслах-мішках.
25.
Готель «Славія».
26.
Родзинкою Кошице є готичний собор Святої Єлизавети. Кажуть, що це найбільша готична споруда збудована настільки на Сході.
27-28.
Все просто, але мило.
29.
Часом зустрічається і менш поверхова архітектура.
30.
Ще один костел. Більшість населення міста - католики. А от коли їдеш у бік українського кордону з кожним кілометром греко-католицьких та православних церков стає все більше.
31.
Неділя - порожньо. Народ або сидить вдома, ходить у гості або виїжджає за місто.
32.
Венеціанський будинок.
33.
Довгий час угорці мали суттєвий вплив на сучасну Словаччину. Зараз їх у місті трохи більше 2 %.
34.
Місцева валюта.
35.
Словаччина їхньою мовою буде Slovensko. Недарма Буш сплутав її зі Словенією.
36.
Кошице - ідеальне місто для відпочинку на вікенд або навіть на один день. Головне - обрати правильний автобус з Ужгороду, аби умови у ньому не зіпсували ваші мандрівні враження.
Всі мої закордонні подорожі у одній публікації Всі мої подорожі Україною