Летичів: Як живе провінція на Хмельниччині
Містечко Летичів розташовано на трасі Вінниця - Хмельницький (частина міжнародної траси Е50), за 50 кілометрів від останнього.
Джерело: ukraine-in.ua
В народі відоме насамперед завдяки рибному ринку, адже в околицях селища є кілька ставів.
Дісталися сюди ми з обласного центру - підвіз нас мій колишній одногрупник з Донбасу, якого робота занесла у Хмельницький. За пару років він вже добре попрактикував українську і говорить суперово.
Тепер у мене ледве не у кожному великому місті є старі друзі - війна всіх розкидала.
Варіант їзди на машині друга здався краще, ніж їхати з Тернополя до Деражні (яка ближче, звідси 33 кілометрів), але з тієї провінції було б дуже довго стопити.
Летичів - невеличке містечко - мешкає тут близько 10 тисячі жителів.
Перший пам’ятник, який зустріли був суворий Шевченко.
1.
На дитячому садку тваринки з пікселів.
2.
З цікавинок - так званий Летичівський замок. Від якого залишилася башта, мур а у 1974 році біля неї звели 5-метровий пам’ятник Устима Кармалюка. На початку XIX сторіччя він очолював повстанський рух кріпаків проти панів. Його ж могила є на міському кладовищі.
3.
Замок повільно, але все таки ремонтується.
4.
На жаль, ми були у понеділок (в інші дні не виходило) і тому всередині було закрито. Але вдалося обійти його навколо.
5.
Поруч друга пам’ятка містечка у стилі бароко - Санктуарій (костел і монастир). Належить католицький громаді. Попри приєднання цих земель у 1793 року, поляки почували себе тут доволі вільно. Цікаво, що у нинішніх Хмельницькій та Житомирській областях найбільша відносна частка поляків - 1,6 і 3,5% відповідно. Тобто більше, ніж на Галичині.
6.
Найцікавіше селфі з найцікавішою цікавинкою.
7.
Всі мої закордонні подорожі у одній публікації
Третя цікавинка містечка - Михайлівська церква вже російського періоду. Всередину не зайшли адже були розпитані бабусею у традиційному православному платочку. Мовляв, що ми тут забули.
8.
І ще одна відносно стара сакральна будівля - Успенська церква.
9.
Оригінальні торгові ряди побачили у Летичеві. Жінки доволі агресивно зустріли фотографування - почали кричати. Але могли б, побачивши туриста, спробувати хоча б на ньому заробити і не тільки молочка б продати, але наприклад запропонували б кімнату орендувати чи ще щось. Напевно тому «Грузії вдалося», адже там користуються можливостями.
10.
Ще у Летичеві вразили вулиці Леніна і 50-річчя Жовтня. Звісно, вони могли лишитися ще з початку 90-х, але таблички ж нові! До 2016 року тут, окрім Леніна, були ще вулиці Дзержинського, Радянська, Комсомольська і інший комуністичний букет.
11-12.
Прямо ідеальний сюжет для російського ТБ - посеред Західної України - острівець СССР.
Але пояснення цьому є - Хмельниччина була у складі Радянського Союзу на 20 років більше, ніж сусідня Тернопільщина, де такі більшовицькі топоніми зникли ще на початку 90-х.
Всі мої подорожі УкраїноюВтім, більшовики мали опір з боку прихильників УНР або просто не розділяв їхні ідеї - їм не вдавалося встановити тут свою постійну владу більше 3,5 років - до листопаду 1920 року.
Декотрі навіть припускають, що по річці Збруч проходить цивілізаційний кордон.
Для прикладу - хата у Летичеві та на Тернопільщини.
13-14.
Трохи селищної інфраструктури - дитячий садок.
15.
Автовокзал віддає гігантоманією - прибрати реклами і ніби на дворі 1989 рік. Добре, що частину будівлі віддають під магазини, а то і не знаю, що робити з такою зайвою площею. Десь у Словаччині б таку будівлю прикрили б через великі витрати на утримання і лишили би кіоск з касою.
16.
Сюжет передачі "Мій путівник" каналу 1+1 про Летичів. Розповідають багато про ринок.
Click to viewP.S. У Летичеві пошуки магнітику з містом закінчилися невдало - таких не існує. Ось вам елементарний старт-ап.
Місто лежить на міжнародній трасі Е50 зі Львова (і далі на Польщу) на південь України. Думаю влітку тут великий трафік відпочивальників, які могли б лишити гроші у Летичеві (і не тільки на рибному ринку).