Бергамо: верхнє місто за венеціанськими мурами, 100-річні фунікулери та мармурові собори
Бергамо? Десь ви вже чули. Любителі чаю згадають цитрус «бергамот» - обов’язків інгредієнт чаю «Ерл Грей». Саме на честь Бергамо названий цей цитрус, що росте на півдні Італії. Наші батьки пригадають радянський мюзикл про балагура - «Труффальдіно із Бергамо».
ЮНЕСКО теж не забув про північно-італійське містечко і у 2017 року верхню частину міста забрало під свою охорону.
Бергамо - ворота у Мілан, адже саме тут розташований аеропорт Оріо аль Серіо BGY. До самої ж столиці моди звідси близько 40 кілометрів і туристи одразу ж сідають у автобуси і мчать у Мілан, не оглянувши сам Бергамо, а даремно.
З аеропорту до самого 120-тисячсного містечка є що йти - близько 4 кілометрів. До того ж, квиток на аеропортний автобус №1 за 2,3 євро дає право користуватися всією системою транспорту ще 90 хвилин після валідації. А це можливість проїхати на двох фунікулерах!
1.
На автобусі №1 ми проїхали залізничний вокзал (де вийшли майже всі мандрівники з аеропорту, аби роз’їхатися по всій Італії) і ледь не проїхали зупинку біля нижньої станції міського фунікулера (Funicular di Citta), адже водій попри сигнал чомусь не відкрив середні двері - дякуємо місцевим жіночкам, що почали кричати.
Alta означає не старий, а «верхній» - саме ці дві частини Бергамо і з’єднує фунікулер.
2.
Попри наявність турнікетів керманич фунікулеру ще раз перевірив наші квитки.
3.
За кілька хвилин ми рушили. У кабінці їхали росіяни. Дивуюся як вони попри кризу та візи і досі мандрують.
4.
Цей фунікулер "Funicolare di Bergamo Alta" відкрили у далекому 1887 році. Перепад висот складає 80 метрів.
5.
І ось ми у найцікавішій частині Бергамо - «верхньому місті».
І хоча тепер Бергамо є частиною Ломабардії з центром у Мілані, певний час містечко було у складі Венеціанської держави. Про це говорить система укріплень, збудована між 16 та 17 століттями і чітко ділить місто на дві частини.
Джерело: Ontheworldmap.com
Прогулюватися по містечку приємно навіть у лютому - жодних туристів з камерами. Окрім нас, звісно.
6-8.
Серцем верхнього міста є площі Duomo (Соборна) та Vecchia (Стара) які плавно переходять одна в одну.
Власне Duomo di Bergamo у стилі бароко.
9.
Католицькі церкви для мене (бо знайомство з ними почалося у Польщі) - часто готичні храми де рідко коли можна побачити ікону. Італійські церкви від них відмінні.
10.
Але найбільше вразив не головний собор Бергамо, а Cappella Colleoni що є усипальнею та капличкою - гарний приклад італійського ренесансу.
Всередині - гробниця військового начальника Коллеоні. Фотографувати забороняють, посилаючись на приватну власність.
Через використання мармуру для оздоблення фасадів нагадало Флорентійський собор.
11-13.
Переходимо на Стару площу. Зліва - Palazzo Nuovo. Нині цей «новий палац» з блискучого мармуру є бібліотекою.
14.
Palazzo della Ragione та башта Campanone (Кампаніоне). На вежу можна піднятися за 5 євро (журналістам - безкоштовно, тому беріть посвідчення) а на нижньому поверсі - музей історії Бергамо.
15-16.
Площу прикрашають статуї.
17.
Краса у деталях.
18.
Літні майданчики взимку. Галереї (а чи можна їх так назвати?) - дуже поширене явище в Італії.
19.
Є тут і свої башти (не болонські, звісно) та вікна з дерев’яними ставнями.
20.
Зголодніли - підкріпіться піццою.
21.
За міськими мурами сідаємо на другий фунікулер «Funicolare di Bergamo San Vigilio» - збудований у 1912 році. Наш квиток ще у силі. Їздить він рідше - тричі на годину.
Окрім нас було ще пару пасажирів.
22-24.
З верхньої станції фунікулеру відкриваються панорами всього «верхнього міста». Часу як раз вдосталь аби сфоткати і повернутися на тій самій кабінці вниз.
25.
Спускаємося до нижнього міста через ворота Сан Джакомо (Porta San Giacomo).
26.
Нижнє місто менше цікаве, але й тут є на що подивитися - тим паче якщо воно по дорозі на залізничний вокзал, звідки їдуть поїзди у Мілан.
Piazza (площа) Matteoti. Башта Torre dei caduti (башта полеглим) нагадує симферопольський вокзал. Це вже архітектура 20-х років ХХ століття.
27.
Галереї.
28.
Дорога на вокзал.
29.
Італія: Як недорого дістатися, скільки коштує житло і де спробувати справжнє джелато
Непарадна Венеція: заводи як у Маріуполі, дикі ціни та кафешки «на районі»
Романтична Венеція: загадкові маски, династії гондольєрів, площа Сан Марко та статуя вагітної
Флоренція - столиця Відродження: купол Брунеллескі, парламент Синьйорія, міст ювелірів та Медічі