Древній монастир Нораванк: вірменські храми, криваві скелі та хрести-хачкари
Ідею помандрувати Вірменією я виношував кілька років - після повернення з першої подорожі до Єревану тоді я зрозумів, що країну так і не відкрив для себе. Більш того, плани підживлювали фотографії з гірськими монастирями та непоганий список пам’яток ЮНЕСКО (і це при тому, що туризм у країні на початковому рівні розвитку).
На свій День народження виконав свою давню мрію - поїхав подивитися на монастир Нораванк. Оскільки водити я не вмію, а автобуси їздять не часто, то добиратися вирішили автостопом. Більше 10 хвилин не стояли. Траплялися таксисти, але то одразу говорили, що довезуть за гроші - країна бідна і чимало вірмен підробляє таким чином.
По дорозі побачили приємне придорожнє кафе де і вирішили пообідати. Замовили один кебаб, два салати (великі порції). До того нам ще принесли лаваш та соус. Все це коштувало дві тисячі драм (110 гривень на той момент). Власник закладу був комунікабельний (як і більшість місцевих) і запитав звідки ми.
1.
- А, бендеровцы, - жартома сказав він. Потім я зрозумів, чому місцеві використовували такі епітети - джерелом інформації про міжнародні новини тут був … телеканал «Россия».
Далі був «УАЗик» та водій Арман. Я все плутав його ім’я з Арменом на що він мене поправляв. Катю він називав «Катяджан».
Ми їхали дорогою з Єревану у Мегрі - перша її половина була у доволі доброму стані (чого не скажеш про другу частину). Буквально за кілька кілометрів від нас вже починався Азербайджан. Правильніше - його ексклав у вигляді автономної республіки Нахічевань. Через збройний конфлікт між країнами кордон вже ледь не 20 років як закритий.
2.
З вітрового вікна радянського джипу відкривалися гірські краєвиди. Лише їх малу частину вдалося зазнімкувати. Ставало дедалі більше вершин покритих снігом.
3-4.
Арман довіз нас до повороту на Нораванк звідки з головної траси було ще 7,5 кілометрів. Здавалося б - недалеко, але ви у горах і перепад висот був 500 метрів і вам треба бути йти по такій ущелині.
5.
Побачили водія і запитали скільки буде коштувати. Той захотів аж 3 тисячі драм (по факту 1 км за містом десь 110-120 драм, а тут 15). І в принципі за 1,5-2 ви могли б домовитися, але він відказав: Я не торгую (саме так і сказав).
На авто довго чекати не довелося - вже перша машина нам зупинила. Вірменська пара теж їхала у монастир на якійсь вживані японській машині про що свідчило кермом з незвичного для нас боку.
Прогулюємося вірменською провінцією: Гори, 90-ті, торт-кебаб, Єрітасардакан та будинки з туфуВзагалі, назва Нораванк перекладається просто - «новий монастир». Зверніть увагу, що вам потрібен Нораванк біля села Арені, а не біля Горісу, де є інший Нораванк.
Унікальність цієї місцевості - стрімкі червоні скелі. Через цю характерність дехто навіть називає їх «кров’ю Вірменії».
6.
Країна вважається найдавнішою у регіоні (Південний Кавказ та Мала Азія) та може посперечатися за цей статус з Близьким Сходом. Вірменія була першою державою у світі що прийняла християнство як державну релігію - у 301 році (напишіть, яка була другою). І це відчувається у давніх храмах.
Нораванк звели 800 років тому - у XIII столітті епіскопом Ованесом. Нажаль, не всі споруди вціліли.
7.
Вхід як на територію, так і всередину - безкоштовний. І взагалі всі діючи релігійній споруди (що використовуються за прямим призначенням) у країні - без плати за вхід.
Нині тут збереглися 2 храми та одна капличка. Церква Сурб Карапет (Святого Івана Хрестителя) 1216-1227 років. У XVII-XVIII століттях навколо всього монастиря звели мури. Але не тільки ворожі напади були небезпекою для Нораванку - землетруси теж не раз руйнували будівлю.
8.
Домінантою монастиря є церква Сурб Аствацацин (Святої Богоматері) 1339 року. Храм відомий також як Буртелашен.
9-12.
Цікаво, що Вірменська православна церква святкує Різдво 6 січня, а для визначення Великодня користується власним календарем. Наприклад, у 2019 році вони відзначали його 21 квітня (так само які католики), тоді як наші - 28 квітня. Отець у Нораванку навіть жалівся, що Московська церква ледь не називає їх єретиками. Що для мене було нонсенсом, порівнюючи вік найстарішої християнської церкви світу.
13-14.
Нораванк ніби заховався від цивілізації і метушні світу, адже поруч немає навіть сіл чи хуторів.
15.
Дивно, що такий старий монастир і досі не у списку ЮНЕСКО. Він з 1996 року чекає своєї черги.
Фотографувати інтер’єри дозволяють, може через те, що вони доволі аскетичні і рідко коли знайдете зображення святих.
16.
Храм у деталях.
17.
На території збереглося кілька хачкарів (кам'яна стела з різьбленим зображенням хреста).
18.
Надгробні плити.
19.
Селфі на згадку.
20.
Назад до траси домовилися їхати з парою яка нас підвозила але їхньої машини на парковці вже не було - напросилися до російських туристів, які їхали у супроводі гіда. Ті запропонували нам поїхати разом у село Арені на дегустацію вина на місцевий завод. Це було вдале завершення екскурсії.
Путівник по Вірменії: must see місця, скільки коштує житло та проїзд і що варто скуштувати