На задвірках Євросоюзу №13. Центральна Литва: Гора тисяч хрестів, спальні райони Каунусу та šašlykas
Ранком 10 серпня ми поїхали на автовокзал литовського містечка Шяуляй - зустрічати пару кауч-серферів. Він - грек Дімітрос, а вона - американка Емілі.
Власне, познайомилися вони через соціальну мережу мандрівників і тепер живуть разом у Афінах.
Поки чекали, я зробив знімок всередині вокзалу
1.
На зупинці стояв вживаний автобус з західної Європи.
2.
За кілька хвилин приїхали наші «гості» і ми всі направилися до головної туристичної цікавинки міста - гори Хрестів.
3.
Це місце паломництва. Тут знаходиться близько 50 тисяч хрестів, але це не кладовище. За народним повір’ям, тому, хто поставить на цьому місці хрест, буде спіткати вдача.
В основному хрести литовські-католицькі, але можна зустріти польські-католицькі чи навіть православні. Хто ж заборонить?
4-8.
Гора знаходиться за містом на відстані 12 кілометрів. Проте сюди їздить майже щогодини автобус. Тут є туристичний центр
Оглянувши єдину туристичну принаду Шяуляю (бо у самому місті дивитися немає чого, окрім, хіба що, собору) наша інтернаціональна компанія направилася до литовки Сігіти, яка пригостила нас творожниками, бутербродами та ягодами. З мого боку була кутя на рисі, а Дімітрос заварив привезену грецьку каву.
9.
Погляньте, якого скромненького розміру бутерброди. У Європі, а особливо у західній чи північній люди ось так і харчуються по-мінімуму. Може через це вони стрункі?
Час йти. На згадку роблю фото з сином Сігіти - Каролісом. Мій зріст 190 см, а цьому хлопцю лише 19-ть. Що буде далі?
10.
Перед автостопом до колишньої столиці Литві міста Каунас, ще раз прямую по центру Шяуляю. Купую квиток у кіоску та питаю вже литовською: - Вєна білєтас.
11-12.
Перед тим, як зупиняти заскочив до WC у найближчому супермаркеті. Вхід платний. Кидаєш монетку і двері відкриваються
13.
Тітка переді мною кинула монетку, але щось не спрацювало і вона залишилась не уділ.
- Кур*а чи бл*ть, - промовила вона тоді.
Як тільки перша ж людина вийшла з туалету вона схопила двері, що не встигли ще зачинитися та помітивши мене, теж сказала, аби заходив і не платив.
У доброму настрої я почав стопити машини. Хвилин за 25 мені зупинили. Колоритний водій у шкірянці їхав у напрямку Каунасу. Звали його Рамунас. Говорив він англійською з сильним акцентом. Російську трохи знав, але волів говорити саме інглішем.
14-15.
- Я повертаюсь з Шяуляю від дівчини. Вона там живе, а я у містечку Кельме, - говорив він.
Литовець підробляє на продажу вживаних литовських машин.
- Мені дзвонить Абдула з Москви та просить підібрати авто. Тут воно коштує 500 євро, а в Росії його продають за 1500 євро.
В дорозі почався дощ. Рамунас довіз мене до заправки, у буфеті якої я і сховався. Вже було засмутився, адже по дощу не було жодного бажання стопити.
За чашкою кави я оглядав присутніх. Підійшов до російськомовної парочки середніх років та запитався.
- Мы бы тебя взяли, но мы едем в Ригу, мы из Латвии, - пояснив чоловік. - Какая разница между Латвией и Литвой? Тут дороги лучше. Да и кризиса такого нет.
За сусіднім столиком сиділи хлопець та дівчина років 30-ти. Я делікатно поцікавився , куди вони прямують. І, бінго, вони їхали саме у Каунас!
Спочатку говорили англійською. Але водій на ім’я Даріус сказав, що він вміє добре і російською.
- Я в Петербурге несколько лет прожил, но сам литовець, - сказав він чистою мовою.
Даріус займався переробкою ПЕТ-пляшок. У Литві це непоганий бізнес. Навіть мені пропонував шукати продавці баклажок в Україні. Але як розповіли наші комунальники, у нас це ще не поставлено на потік.
За певний час ми виїхали на другий так би мовити литовський автобан Клайпеда - Каунас - Вільнюс.
16.
А згодом були вже у другому за населенням місті Литви
17.
Спільне фото з Даріусом
18.
У Каунасі я опинився на АЗС у типовому радянському спальному районі
19.
Де і перекусив. Виявляється, тут теж виробляють шоколадні сирки, як і в нас. Бо, наприклад, у західній Європі такими заманухами поласувати не вдасться.
20.
У дворах всі ті ж СРСРівські залізні і травматичні дитячі майданчики
21.
Спочатку я думав над практичним застосуванням цієї конструкції. Але виявилося, то просто такий собі стріт-арт.
22.
Польські муніципальні автобуси «Соляріс» у Каунасі
23.
Приватний транспорт - «Маршрутінас таксі» з купою наліпок Stotis (вокзал), Centras (центр), Akropolis (супермаркет) та іншими.
24.
За кілька десятків хвилин приїхали Сімонас з Христиною, з якими поїхали на пиво. Цікаво, що литовською хмільний напій зветься Alus.
У місцевому пабі народу було багацько - п’ятниця, та і по ТВ баскетбол показували.
Як і в нас, до пива тут продавали закуску: тараньку, ковбаски та сир. Раків ще бракувало.
25.
Паб був у супермаркеті. Друзі вирішили трохи розважитися та посадили мене у візок. Охорона бачила то все - нуль реакції. Нордичний характер :-)
26.
Далі були шашлики або šašlykas. Вечірка проходила у заміському домі
27-28.
Всіх друзів моїх друзів вже не пригадаю як звали, пам’ятаю лише, що багато імен закінчувалися на “s”: Aidas, Paulius…
Хлопці розповідали, що музику гучно не вмикають, адже минулого року хтось сусідів викликав поліцію та їм довелося заплатити за галас чималий штраф - 100 євро.
У наступному матеріалі ми побачимо історичний центр та скуштуємо литовську національну кухню.
Попередні публікації із цієї поїздки:
На задвірках Євросоюзу №1. Україна: Стародавній Чернігів, босий козак та гарячі дівчата
На задвірках Євросоюзу №2. Білорусь: Масштабна розбудова Мінська, друг Василь та борщ по-білоруськи
На задвірках Євросоюзу №3. Білорусь: Білоруські квартири, грандіозна «Мінськ Арена» та приїзд до Литви
На задвірках Євросоюзу №4. Литва: Нетуристичний Вільнюс, скляні хмарочоси та колючий дріт біля Сейму
На задвірках Євросоюзу №5. Литва: Сонячний Вільнюс, екскурсовод Пататуй та ринок з підполи
На задвірках Євросоюзу №6. Литва: Палац Президента та Ужупіс ду
На задвірках Євросоюзу №7. Литва: Шикарні види Вільнюсу з телевежі
На задвірках Євросоюзу №8. Литва: Як виглядають сучасні райони Вільнюсу
На задвірках Євросоюзу №9. Литва: Сірі мікрорайони Вільнюсу та місто-супермаркетів
На задвірках Євросоюзу №10. Литва: Затяжний автостоп та дорога на Шяуляй
На задвірках Євросоюзу №11. Литовська провінція: Пішохідна стометрівка затишного міста Шяуляй
На задвірках Євросоюзу №12. Литовське місто сонця: Скромненькі та казкові будинки простого народу
З питань співпраці, реклами чи зауважень
пишіть: bespalov_vlad@i.ua
дзвоніть: +38 098-725-04-69