В приведеному нижче опусі автор піднімає насущне і архіважливе питання в українському суспільстві і хоч він максимально адаптований для широкого загалу, а гострі кути ретельно відшліфовано - майте на увазі: після прочитання цього тексту вам у більшості випадків захочеться плюнути у вічі чи кинути каменюкою в автора, а у приміщені з’явиться їдкий
(
Read more... )
Comments 103
Reply
Чи Ви усвідомлюєте, що являєтесь ретранслятором мови і культури метрополії, яка завжди мала на меті тільки одне - повна асиміляція титульної нації нашої держави?
І якою Ви бачите майбутню Україну? Самодостатньою країною, чи черговим філіалом сусідської недоімперії?
П.Н. Щось забагато пафосу і слів я написав спросоння. Вибачте.
Просто скажіть: мова - це засіб спілкування чи останній рубіж оборони?
Reply
Мова - це засіб спілкування між рівноправними людьми за нормальних обставин.
За гібридно-воєнних обставин, мова - це інформаційний спротив ворогові.
Який (спротив) має трохи більше сенсу робити на державній мові тої країни яку захищаєш.
Ніж на державній мові ворога.
Reply
Reply
Reply
Хоч я і працюю над тим, щоби не шукати схвалення ззовні, все ж таки приємно таке чути :-)
Reply
Reply
Reply
Reply
Поділіться своїм варіантом відповіді в такому випадку.
Вельми вдячний наперед.
Reply
Reply
Reply
Reply
Там, де гори й полонини,
Де стрімкі потоки й ріки,
Де смерічок, ген, розмай
Что такое "ген"? У кого не спрашивал, никто не знает.
Reply
Reply
(The comment has been removed)
Leave a comment