кар'єрний заплив :)
на цьому буровугільному розрізі я був вже 2 рази і, коли Девовер запропонував туди поїхати, я сказав: "фуу, боян! просто так я туди не хочу, давай візьмем човна і сплаваєм на затоплений екскаватор".
так і вирішили зробити.
до останнього моменту ми мали їхати вчьотирьох однією машиною, але в п'ятницю виявилось, що з нами їде ще й "Нива" з п'ятьма роздовбаями :)
ну ок, дев'ять так дев'ять. окрім кар'єру я розраховував ще каранути пару електростанцій. натовпом це було б досить весело, але народ проявив пасивність і на ТЕЦ ми не полізли :(
біля кар'єру теж почалась фігня: через різну прохідність машин ми розділились. Нива поїхала шукати якихось з'їздів в кар'єр і їхні вештання закінчились біля будки охорони нагорі. а ми лансером не могли проїхати і пішли місити глину пішки, успішно спустились в кар'єр, загавнялись, але дійшли до роторного екскаватора.
там нам довелось поспілкуватись з охороною - нормальні такі чуваки виявились. наверх пустити не могли, тому що начальство було нагорі, але порозповідали, що знали, дали пофоткати і показали нормальний вихід з кар'єру.
правда, вийшовши нагору ми опинились в парі кілометрів від своєї тачки. але тут на допомогу прийшла Нива
це було феєрично: п'ятеро сидять в самій Ниві, четверо висять на підніжках з обох боків, і розкидаючи навколо куски болота, ми мчимо через поле.
далі нічого не залишалось, як валити спати в найближчий ліс, щоб зранку повернутись і поплавати.
зранку знайшли з'їзд до кар'єру повз охорону.
лансер залишили нагорі, нива проїхала майже до води.
Вова готує плавзасіб
кар'єр затопило нормально. лише вершечки стовпів видно
загальний вигляд поля бою.
наш об'єкт - наполовину затоплений драглайн.
коли ми приїхали сюди вперше, восени 2009-го, він ще стояв на суші. відтоді вода піднялась метрів на 5.
пливти до нього нам потрібно було десь з кілометр, але сильний зустрічний вітер змушував місцями тягнути човен по суші
ось він, зовсім близько
розбите вікно справляє враження, що екскаватор раптово упав в воду і водій екстренно викидався через вікно..
похмуро виглядає..
вид зі стріли. погода карає: то сонце, то дощ, то град
другий плавзасіб з чуваками з Ниви
на той час нас уже помітили і нагорі вештались охоронці з собаками, спостерігаючи за нашими маневрами.
але ми уникли контакту з ними )
фінальний кадр.. пора їхати в Київ
так і вирішили зробити.
до останнього моменту ми мали їхати вчьотирьох однією машиною, але в п'ятницю виявилось, що з нами їде ще й "Нива" з п'ятьма роздовбаями :)
ну ок, дев'ять так дев'ять. окрім кар'єру я розраховував ще каранути пару електростанцій. натовпом це було б досить весело, але народ проявив пасивність і на ТЕЦ ми не полізли :(
біля кар'єру теж почалась фігня: через різну прохідність машин ми розділились. Нива поїхала шукати якихось з'їздів в кар'єр і їхні вештання закінчились біля будки охорони нагорі. а ми лансером не могли проїхати і пішли місити глину пішки, успішно спустились в кар'єр, загавнялись, але дійшли до роторного екскаватора.
там нам довелось поспілкуватись з охороною - нормальні такі чуваки виявились. наверх пустити не могли, тому що начальство було нагорі, але порозповідали, що знали, дали пофоткати і показали нормальний вихід з кар'єру.
правда, вийшовши нагору ми опинились в парі кілометрів від своєї тачки. але тут на допомогу прийшла Нива
це було феєрично: п'ятеро сидять в самій Ниві, четверо висять на підніжках з обох боків, і розкидаючи навколо куски болота, ми мчимо через поле.
далі нічого не залишалось, як валити спати в найближчий ліс, щоб зранку повернутись і поплавати.
зранку знайшли з'їзд до кар'єру повз охорону.
лансер залишили нагорі, нива проїхала майже до води.
Вова готує плавзасіб
кар'єр затопило нормально. лише вершечки стовпів видно
загальний вигляд поля бою.
наш об'єкт - наполовину затоплений драглайн.
коли ми приїхали сюди вперше, восени 2009-го, він ще стояв на суші. відтоді вода піднялась метрів на 5.
пливти до нього нам потрібно було десь з кілометр, але сильний зустрічний вітер змушував місцями тягнути човен по суші
ось він, зовсім близько
розбите вікно справляє враження, що екскаватор раптово упав в воду і водій екстренно викидався через вікно..
похмуро виглядає..
вид зі стріли. погода карає: то сонце, то дощ, то град
другий плавзасіб з чуваками з Ниви
на той час нас уже помітили і нагорі вештались охоронці з собаками, спостерігаючи за нашими маневрами.
але ми уникли контакту з ними )
фінальний кадр.. пора їхати в Київ