"Мій дядько чесний без догани, Коли не жартом занеміг, Небожа змусив до пошани І краще вигадать не міг. Воно й для інших приклад гожий; Але яка нудота, Боже, При хворім день і ніч сидіть, Не покидаючи й на мить! Яке лукавство двоязике - Напівживого розважать, Йому подушку поправлять, Журливо подавати ліки, Зітхать і думку берегти. "Коли ж візьмуть тебе чорти?"
Comments 1
Коли не жартом занеміг,
Небожа змусив до пошани
І краще вигадать не міг.
Воно й для інших приклад гожий;
Але яка нудота, Боже,
При хворім день і ніч сидіть,
Не покидаючи й на мить!
Яке лукавство двоязике -
Напівживого розважать,
Йому подушку поправлять,
Журливо подавати ліки,
Зітхать і думку берегти.
"Коли ж візьмуть тебе чорти?"
(Переклад М. Рильського)
Reply
Leave a comment