...І хрестики, й дукачики,
й намиста разочок
Яриночці, і червоний
з фольги образочок...
(Т. Шевченко)
не люблю людей із моїм іменем. якось так мені видається, що воно таке лиш моє, що коли воно в інших, то уже крадене. усі ярини, котрих я знаю - дури (задуматись?). а ще не люблю, коли, недочувши при знайомстві, називають потім ірою, або, ще гірше,
(
Read more... )
Comments 25
Оце "ясочка" - це дійсно не ім"я, воно значить щось типу "голубонька"))
Reply
а от людей зі споріденемими іменами - люблю, Ясю:)
Reply
Reply
уявляєш, ЖЖ образився, що він умєр, то тепер мені повідомлення не приходять на пошту)))
Reply
Reply
мені теж в юношестві деякий час моє ім*я не подобалося, але з іншої причини: аднажди підійшов до мене познайомитися симпатичний хлоп. кажу: ярина. а він: ой, тебе хто так назвав? а як до тебе звертатися?? його імені я не запам*ятала.
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Leave a comment