В Фешнi, перед тим, як йти додому, збираю телефони. Пiдсiдаю до компанiї дiвчат, одна з них, як менi здалось, велась досить добре.
- Ну що, дiвчата, будем прощатись?
Христя, найбiльш нарвана з всiєї компанїi:
- Оу, я не очiкувала
- Кого, мене?
- Угу, тебе
- Буває
Розвертаюсь до Iри, моєї "жертви":
- Iра, давай залишимось на зв'язку тепер
(
Read more... )