Нарешті, місяць після концерту, я оговтався, і готовий коротко описати все це.
Минулого року я бачив наживо чимало музичних кумирів юності, але цей концерт був най-най-най... і цьому є багато причин і пояснень.
Якихось 5 років тому ти захоплено показував всім друзям-музикантам нову молоду команду, австралійських послідовників TOOL, а зараз вони на відстані протягненої руки грають для тебе, віддаючи найсокровенніше - свою енергію, свою музику, свої blood, sweat & tears...
Інтимна атмосфера невеликого залу на 300 людей, адекватна і практично твереза публіка (М 22-30), і байдуже, що твій телефон-фотоапарат сів годину тому (потім все одно знайдеш нагоду сфоткатись з чуваками!). Ти пропускаєш крізь себе кожну ноту, кожен удар і кожне слово з такою ж прискіпливою уважністю, з якою віддають їх музиканти.
Karnivool чесні, максимально зосереджені і напрочуд професійні.
Такої кількості гітарного обладнання я не бачив ні в Metallica ні в Muse, ні в тих же TOOL (лише в басиста я нарахував 17 аналогових примочок + рековий контролер на 12 педалей). Мовчу про додаткові інструменти, які використовувались 1-2 рази впродовж сету, по секунд 30: акустична гітара, мандоліна, програмований ксилофон з рілтаймовою обробкою через Pro Tools, додаткові програмовані пади в ударника (це плюс ще один ноутбук).
Особливо приємно було після концерту поспілкуватись з Джоном на Дрю. Згадували нашу давню переписку і оцінили, шо на їхні концерти прилітають з України за 1600 км :) А з Яном взагалі вийшло ледь не інтерв"ю - говорили хвилин 15 на різноманітні довколамузичні теми.
Кого шо цікавить - питайте)