Німецько-слов’янські мовні зв’язки: кальки чи універсалії?
Склав таблицю на основі роботи Славяно-немецкие межъязыковые параллели: из наблюдений над лексико-семантической типологией германизмов.
Німецька Українська Інші слов’янські мови auf einmal наразі пол. na razie, серб. наједàнпут / хорв. najedànput Aussehen вигляд блр. выгляд (знешні), пол. wygląd, серб. и̏зглед / хорв. ȉzgled, рос. выглядеть erdacht вигаданий рос. выдуманный, вымышленный, блр. выдуманы, пол. zmyślony Ausnahme виняток блр. вынятак, рос. изъятие "исключение" (все без изъятия), пол. wyjątek, серб. изузéтак / хорв. izuzétak Gläbiger вірянин блр. вернік, серб. ве̂рник / хорв. vjȇrnik, пол. wierni Ausfall випадок блр. выпадак, пол. wypadek kein жоден пол. żaden unlängst невдовзі рос. незадолго, пол. niezadługo ungewiß непевний блр. няпэўны, пол. niepewny Bleistift олівець блр. аловак, пол. ołówek, серб. òловка / хорв. òlovka
(Blei - "свинець". У слові Bleistift метонімічна вказівка на свинцевий стержень
олівця - свинець і олово історично взаємозаміняються, завдяки деяким подібним властивостям цих металів) Ausbeute видобуток пол. wydobycie weitblickend далекоглядний рос. дальновидный, блр. дальнабачны, серб. далеко̀видан / хорв. dalekòvidan, пол. dalekowzroczny umsichig обачний рос. осмотрительный, блр. абачлівы, серб. оба̀зрив / хорв. obàzriv, пол. obaczny voraussichig передбачливий, завбачливий рос. предусмотрительный, блр. прадбачлівы, пол. przewidujący, przezorny Unternehmen підприємство хорв. poduzéće ( p̏thvat, p̏duhvat) Hoffnung eingießen вливати надію серб. улити наду (љубав, мржњу, поштовање, страх) у душу, срце / хорв. uliti nadu (u dušu, srce) einfallen (es ist mir eingefallen) мені спало на думку серб. пасти на ум (на памет) / хорв. pasti na um (na pamet), рос. мне пришло на ум (не зовсім те, як на мене, хоча і подібне) danke schön красно дякую пол. dziękuję piękne, серб. хвала лепо / хорв. hvala lijepa warten auf + A. (auf "на") чекати на кого, на що пол. czekać na kogo, na co reich an + Dat. (an "на") багатий на що ... leiden an + Dat. хворіти (страждати) на що пол. chorować na co sich (D) einer Sаche (G) bewußt sein він свідомий + Gen. on jest świadomy + Gen., серб. свестан је + Gen. / хорв. svjestan je + Gen. wiegen( важити (мати значення) серб. вáжити / хорв. vážii, болг. важа, макед. важи, блр. важыць = мець вагу (значэнне), рос. иметь вес (значение) weitreichend далекосяжний серб. далекòсежан / хорв. dalekòsežan, макед. далекосежан, словен. daljnoséžen, пол. dalekosiężny Zweikampf двобій серб. дво́бој / хорв. dvóboj, болг. двубой, макед. двобоj, словен. dvob̀j, пол.
dwubój Wohlsein добробут серб. д̏бробит / хорв. d̏brobit, словен. dobrobít, блр. дабрабыт, пол. dobrobyt Wohltat доброчинство серб. доброчи́нство, хорв. dobročínstvo, макед. доброчинство, блр. дабрачыннасць, пол. dobroczynność Zuschrit допис серб. до́пис / хорв. dópis, болг. дописка, макед. допис, словен. dopís, пол. dopis, чеш. dopis Beruf поклик серб. по̏клик / хорв. p̏klik, p̏klić, макед. поклик, словен. poklíc, блр. закліканне, пол. powołanie, чеш. povolaní, рос. призвание Zug потяг пол. pociąg (при ciągnąć “тянуть”), блр. цягнік, чешcк. vlak, хорв. vlа̑k, словен. vlа̑k, болг. влак. Zug потяг до чого‑н рос. влечение к чему‑л, блр. цяга "страсть", пол. pociąg do kogo, czego, серб. тежња за неким, нечим Neigung нахил, схильність до чого‑н. блр. нахіл, схільнасць да чаго‑небудзь, рос. склонность к чему‑л., пол. skłonność do czego, ku czemu, серб. скло̏но̅ст, на́клоно̅ст према нечему / хорв. skl̏nōst, náklonōst mit [in] einem Zuge одним духом рос. одним духом, чеш. jedním douškem (тільки doušek "ковток"); серб. испити чашу на душак (серб. ду́шак / хорв. dúšak "вдих, дихання, зівок") Auszug витяг рос. извлечение, серб. ̀звадак / хорв. ìzvadak Einheitskleidung однострій ... Hörer слухавка пол. słuchawka schöne Literatur красне письменство пол. literatura piękna
Деякі подібності, які я сам зауважив:
Anfall, anfallen напад, нападати пол. napad, napadać, рос. нападать abfallen відпадати пол. odpadać, рос. отпадать stattfinden Схоже до "місцезнаходження", бо Statt перекладаєтья як "прихисток", але близьке завучанням до Stadt - "місто", і Staat - країна. А finden - "знаходити". Саме ж слово stattfinden має зовсім інше значення - "ставатись" або "відбуватись". Хоча знаючі люди кажуть, що словотвір типу "місцезнаходження" нетиповий для української.
Про зовсім очевидні кальки, як Eisenbahn (залізна дорогора) чи Wolkenkratzer (хмародер) писати нецікаво. Ось Auszug (наш "витяг") точнісінько калькується в угорській kivonat. Німецьки Freveltat, до якого подібний наш "злочин", сам скалькований з латинського maleficum чи грецького κακοεργός. Або ж не скалькований? Може йдеться про індоєвропейську універсалію, як у випадку з dexterity - "вправність"? Відсутність кальок у чеській, при тому, що вони жили найближче до німців, пояснюється діяльністю будителів, що очищали чеську від німецької. А чи правильно вони очистили? Чи не відкинули вони разом з кальками і частину універсалій?
Слов’яни називають німців - німцями, вони ж бо як німі, мовчать. А готською (мова наших давніх гостей) мовчати було slavan.
Залишайте відгуки
тут. Вже є