(no subject)

Jan 08, 2012 01:36

відчуваю, що в житті було б цікаво мати свято хороше і світле якого справді хотілося чекати.
ну а що.. день народження мав би бути хоч з егоїстичних мотивів очікуваним, але якось не сприймається, як щось надто радісне)) здається взагалі, що це для моїх батьків більша подія, ніж для мене.
новий рік.. ну класне ж свято і підкріплене вихідними днями і канікулами і ніби символ відродження, переродження, табула раса і початок всього, що хотілося.. але чим далі від дитинства - тим більше спостерігається навколо лише тотальне безпросвітне пияцтво звідусіль і це лише псує настрій породжує в душі мізантропічні схильності.
Різдво. чи не найперспективніше свято з точки зору духовного забарвлення, але з моїм ставленням до релігії - теж мимо.та й взагалі самі "просвітителі" вправно плетучи ілюзію вищих сил на протязі тисяч років так лоханулися, що не можуть визначитися коли ж народився їхній Бог з похибкою в 2 тижні. 
і тоді лишається день перемоги, який у мене асоціюється з пошаною життєвого шляху людей, які віддали значний шмат свого існування вітчизняній війні і день незалежності.. мабуть найприємніший святковий день) який при тому ж таки святкувати не вміємо і не прагнемо вчитись робити це красиво.

це прекрасно

image Click to view



Previous post Next post
Up