Він любив мене найбільше. Розумію це аж тепер, коли нічого вже не змінити. Прихиляв мені небо - щодня, уперто. Я бісилася. Мене дратувала ця наполеглива і незмінна любов - попри всі мої мухи-цокотухи в голові та коней норовливих, яких викидала при першій-ліпшій нагоді . Любив. Гралася з ним у велику і сильну жінку, пальчиком гострим віддавала
(
Read more... )
Comments 2
от наші бабусі-дідусі вкладали отак в нас все, свою душу, нічого взамін не чекаючи, і тепер воно в нас живе. і коли прислухатись - то чуєш все ото, що вони для нас робили. ми живемо тепер їхнім світлом...
Reply
:-)
С днем рождения! Здоровья!
Reply
Leave a comment