Не пишеться. Я думала, що в теперішньому періоді відчуватиму якесь особливе натхнення. А натомість багато місяців підряд відчувала якусь внутрішню і зовнішню втому. Ніби слова в мені закінчились. Декілька віршів за місяць - ось і все на що мене вистачало. Але чим більше проходить часу, тим більше я розумію, що повертатися до письма стає страшно. Бо
(
Read more... )
Comments 3
А сомнения и страхи - это нормально, это удел каждого, кто умеет думать и чувствовать. Все у Вас напишется.
Reply
Reply
Ностальгія.
Тепер от попереду точно безсонна ніч:)))
А писати... О так, треба! Пиши, Зіронько. Нехай буде натхнення, сили і час!
Reply
Leave a comment