лаура і негра
- No! No!! No!!! - на всі мої запитання не повертаючи голови і не збавляючи ходу відповіла коротко стрижена європейського вигляду дівчина, зі скрипкою і панковим дредованим хвостиком на потилиці. Поруч, так само віднікуючись і плутаючись у довгій спідниці тікала ще одна.
- Дескульпе, ні так ні, набиватись не буду, - сказав я і зупинився.
Почувши незнайому заокеанську мову дівчата теж зупинились і вибачились.
- Тут стільки ідіотів на вулицях. Кожну хвилину хтось чіпляється.
- Ви десь виступати думаєте? Я б з задоволенням подивився. Мене звуть Леон, я блазень з України. А це мій приятель. Звуть Філіпе, - показав я на двохметрового негра.
- Лаура - відповіла дівчина зі скрипкою, яка скоро виявилась не скрипкою, а кватрою.
- Негра - смуглявка простягнула руку і зробила кніксен.
Дівчата подорожують уже півтора роки. Свого часу вони познайомились на «Веселці» - міжнародному хіповському фестивалі, який проходить в різних куточках світу. На початку їх було четверо. Лаура з Іспанії. Негра з Чілі. Звідки були решта двоє не спитав. Але всі вони так чи інакше займались театром раніше і зараз, зустрівши одна одну, виявили спільну мрію мандрівного театру. Купили вскладчину тачку і поїхали з Чілі на Північ. Їхали вони поволі, зупиняючись в містах на місяці. По ходу дві дівчини відпало. Тачку продали.
Тепер важезну декорацію доводиться возити у автобусах. За два дні дівчата їдуть до Мексики. Там буде фестиваль вуличних театрів, після якого друзі заберуть їх на кораблику до Європи. Там вони хочуть заробити на мікроавтобус. Скільки часу подорожуватимуть по Європі не відомо. Попереду ціле життя, - сміючись відповідає Негра.
Ми прийшли до якоїсь арт-галереї, чи то що, важко сказати у темряві. Троє чувачків потягували і пиво і втикали в телевізорі фільм з Джекі Чаном.
Виявилось завтра в цьому арт-клубі дівчата показуватимуть виставу. Вони хотіли уточнити якісь нюанси, але чуваки були на морозі, розмова не склеїлась і ми пішли на хату.
Це сквот де живуть хіпани з усього американського континенту. І навіть один німець. На підлозі розкидані матраци і рюкзаки. Маленькі столики усипані заготовками для фєнічек. Відразу десь організувалась п’ятка. Велетенський Філіпе в чорних брюках і синій сорочці виглядав у цій атмосфері вкрай кумедно.
Всі мешканці сквоту займаються різними видами вуличного мистецтва. Крутять вогні, танцюють, жонглюють, плетуть макраме. Де-то хто з них немає документів - вкрали або просрочились. Але в цілому всі людл добрі.
Зранку Філіпе підірвав мене о шостій. Ми розмовляли ввечері і, як я думав, домовились що я покусуюсь у нього півдня, виперусь і висушусь. Але мабуть я його неправильно зрозумів, бо о шостій двадцять Філіпе поїхав у справах, а я з рюкзаком і табуретом блукав сонним Панама сіті.
Місто дуже класне. Маленьке і старовинне, місцями реконструюване, місцями не дуже воно комфортно межує з висотками найдивовижніших форм.
Поки Колюня з Сєрьогою застрягли в Коста Ріці, я вирішив не гаяти часу і йти виступати на площу. Пообіді ми з дівчатами і ще одним чуваком на імя Лучіано, чілійським мандрівником витупили на набережній. Людей було мало, тому ми грали все самі. Нам трохи допомагали продавці симпатичного непотребу і поодинокі туристи.
Родзинкою став прихід двох російських туристів. Вони прицінювались до купівлі сувенірів.
- Можна взять три маленьких, будет дешевле, - запропонував тучний чоловік у білому костюмі
- Можна взять два Больших, будет дороже - я перекривляв його пошепки, так що дружина не почула. Мужик втупився у мене круглими очима, панічно намагаючись ідентифікувати в якому регіоні колишнього совка живуть такі засмаглі люди.
- Ты откуда? - він зиркнув на мою вишиванку.
- От вер-блуда - пошепки блазуючи і відповів я з дурацьким акцентом
- Миш, так какие берем? - питала його блондиниста дружина.
- Незнаю… подожди… я тут в шоке… - тараторив Міша, в той час як його дружина продовжувала перебирати побрякушки.
Я повернувся на майданчик. Російська чета пішла обдивлятись місто, а Міша, поки не сховався за рогом, все продовжував повертатись намагаючись зрозуміти, як таке можливе.
О десятій вечора Лаура і Негра мали виступати в клубі. Коротко скажу, що виступ їм зірвали. Неповага була помітна від початку. Хоча дівчата виступала нашару, друзів не пускали, вимагаючи щоб всі купили квитки. Потім кілька годин просили почекати, а після першого десятихвилинного номера сказали, що час піджимає, що за ними наступні артисти чекають і брутально вигнали. Негра розревілась. Лаура висловилась в мікрофон.
Зі сцени загремів рок-н-ролл.
Завіса.