вітаю сергія, директора фестиваля "Беліберда. Парте дос. Панама" з першим авторським фестивалем!
Сергій і його команда за тиждень проробили наступну роботу:
Отримали державний дозвіл на проведення завершальної частини фестивалю на центральній вулиці столиці Панами.
Здобули підтрмку медіа - про табуретників написали всі найбільші газети Панами і
запросило до ефіру телебачення.
Було домовлено про виступи в університетах, приватних і державних арт-школах і арт-клубах. На цих виступах крім українців, білорусів і панамців брали участь коста-ріканці, колумбіці і мексиканці.
Були здійснені покази фільмів і готування українських страв для практичного ознайомлення панамців з українською культурою.
Була організована трьохкімнатна квартира для проживання всіх учасників фестивалю. Але більшістю нею так і не довелось скористуватись, бо за допомогою інших учасників ми отримали іще дві квартири де всі комфорнто розмістились.
Сергій і його команда зробили все для того, щоб дати учасникам проекту "з табуретом через континенти" максимальну можливість для віддачі та ознайомлення протягом одного тижня. Взявши на себе всі організаційні питання, залишаючи на табуретників чистий арт з 23-го по 31 жовтня.
Дякую тим хто приїхав вчасно і зміг оцінити нашу роботу повністю. дякую тим хто аквтино працював разом з нами і відчув радість робочого процесу.
Мені трохи шкода упертого Марселя, який пропустив частину фестивалю. Він грубо увірвався у своєму на середину фестивалю і вирвався на майданчик прямо у своєму дорожньому дранті. Не відчуваючи мистецькою форми він заволав "мороз-мороз" після красивого епічного фіналу.
І навіть після зауваження продовжував ходити на естетично декоровані свічками вистави у шортах і з сумкою на поясі.
При цьому Марсель любить капуеру і ставиться до неї шанобливо. І дуже злобиться на тих, хто ставиться до цих бразильських танців зверхньо.
все обговорення
ТУТ