дивилась вчора фільм Абдули Огюза "Щастя" (Mutluluk). давно мене не зачапо так кіно. історія людей, які сліпо живуть за звичаями і правилами, і байдуже, що це може ламати долі, життя. хоча весь фільм такий світлий. а ще така чиста і могутня природа.
щось мене геть знесло на фільми з теми на трекері "арт-хауз"))
а ще мені дуже подобається, як звучить турецькою "Mutluluk" - щастя)