-
(Untitled)
Це сталось випадково. Десь між думками про отримання визнання від фінансового директора та екзистанційним миттям посуду після вечері, у моїй голові промайнули спогади дитинства.
Іноді важко сказати, що відчуваєш: спомини про реальність, чи фрагменти сну. Так і зараз: згадував місто. Тепер вже Кропівницький, промайнув перед очима якимись неясними ( Read more... ) -
...
місяць старішає навпроти вікна,
відзеркалюється у поверхнях протилежностей.
промовляння годинника має вколисати
замість світла твого голосу.
-
...
хоч так приємен аромат цієї неонової блакиті
під дахом кінотеатру у гомоні перехожих
ми повернемось з тобою до нашої хатинки
там, де секвої зустрічаються з океаном
а захід красивіший за народження всесвіту
ми засинатимемо на пляжі під гомін хвиль
або джаз зі старого програвача
пес будитиме нас вранці, надолужуючи лісне птаство
що зустрічало так день від ( Read more... ) -
...
крижані пазури
з гарячою долонею,
ніжне серце
з чорною байдужістю,
під світлом місяця
і в сонця променях
мінливість космосу -
закони всесвіту
-
...
стоячи під вершиною гори,
серед молодої трави
і блискучого снігу,
бачив, як в струмку
весняного вітру
піднімалось до мене
жовте листя
минулої осені
-
...
під зорями твій поцілунок...
зі смерек високих сніг
по сходинках їх душ
ледь непомітно сходить
-
Le Havre
Кіно як квінтесенція людської любові, загальносвітової любові. Дивний шарм людей минулого у жорсткій сучасності. Мораль про можливість щастя від того, що віддаєш, а не від володіння чимось. Чи то обладнаний побут, чи чужа пристрасть.
Вперше за тривалий час виходжу з кінотеатру з відчуттям причетності до мистецтва. І французька мова з ( Read more... )
