-
ніпрощо
Добре писати туди, де ніхто не читає ( Read more... ) -
Хай буде
"Я пролетів ( Read more... ) -
Чесно
Я мрію про час, коли можна буде не думати про війну, про безчесні суди, про ментів, що втрачають залишки совісті, втішаючись вседозволеністю власного становища, про політичних та інших блазнів ( Read more... ) -
...
Це те, від чого не позбудешся ніколи ( Read more... ) -
плід безсоння (не забути видалити)
Як же я хочу поїхати. Далеко. Надовго. Це бажання щодня міцнішає і починає тепер заважати спати вночі ( Read more... ) -
Чоботар без чобіт
В мене навіщось закладено найгіршу форму прояву так званої "творчої жилки".
Її не вистачає для того, щоб створювати щось, що дійсно варте уваги. Але вона спонукає до постійного творчого безладу в голові та в житті, провокує до постійного копирсання у власній свідомості та зумовлює гостріше сприйняття навколишнього світу.
Ідіот, що тут ще скажеш.
( Read more... ) -
Як я відкрила для себе НАОНІ
Помітила дивну тенденцію: пам'ять найчастіше лишає на своїй поверхні негатив, а класні миті ховає десь так глибоко, що, в більшості випадків, без сторонньої допомоги пригадати їх не вдається. Тож, вирішила спробувати занотовувати хоча б частину позитивних подій.
НАОНІ.
Національний академічний оркестр народних інструментів України. Раніше я про ( Read more... ) -
Я не доживу до пенсії
Несподівано, хоча ні, цілком очікувано, я зрозуміла, що не доживу до пенсії. Не хочу. Я маю на увазі те життя "на пенсії", яке має середньостатистичний пенсіонер. Ні, я не боюсь старості, як фізичного явища: зморшок, сивого волосся, погіршення роботи органів і т.д. - це все природно. Я боюсь тієї старості, яка приходить після 40 років одноманітної ( Read more... ) -
До завтра
Я відкриваю аудіозаписи з твоєї невідомим чином відновленої сторінки і починаю писати. Давно я тобі не писала. За цей час відбулося багато подій. Не знаю і не можу знати, чи ти десь за хмарами і звідти все бачиш та чуєш, чи десь тут, поряд, постійно живе частинка тебе... Але ти є. Знаєш, у мене досі не минуло те дивне відчуття, що от зараз ( Read more... ) -
(Untitled)
Все, що дається людині надто просто, швидко втрачає свою вагу. Щоразу, обираючи легшу стежку, варто замислюватись над тим, чи влаштує нас кінцевий результат. Він обов'язково буде простішим, легшим та швидшим і спочатку навіть принесе часткове задоволення, та, через відносно недовгий час, прийде розуміння того, що це не те, чого ти прагнув з початку ( Read more... )