Щоки від холоду знов червоні ( Read more... )

У майбутнє легше зайти удвох, бо минуле - втомлене і сумне. Там, де небо падає від тривог, пам'ятай, пам'ятай, пам'ятай мене. Відчуваю час, як повільний спів, що якимось дивом тамує біль. Мені ніби не вистачає слів - вони десь на дні, серед темних хвиль. Цій воді не стати сухим вином, доки сонце в морі не спалахне. Свіжий вітер дихає у вікно - ( Read more... )

Я усюди бачу твою красу, поступово вчуся ховати сум, і тягар думок, давніх помилок, я нізащо далі не понесу - хай насіння це проросте обіч у золі незгаданих протиріч. Прохолодним склом і своїм теплом ти мене навчила любити ніч ( Read more... )

Долаю метри та кілограми, рахую гроші, втрачаю дні. Все небо - ніби розбита брама, а сонце сховане у мені. Важким дощем цокотять цикади, з-за рогу дивиться чорний кіт, і навіть Місяць не відшукати, бо всі планети зійшли з орбіт. Мої новини мовчать, мов скелі, мої нотатки втекли з тюрми. Знайшов струмок посеред пустелі. Залишив сумніви за дверми. І ( Read more... )

Я не рахую дні. Спокій росте в мені ( Read more... )

Ти вишневий смак і медовий чай ( Read more... )

Усе, що у мене є, вже давно твоє ( Read more... )

Нарізати б цю спеку на шматки та зберегти, щоб грітися узимку; додати спокій, віру і підтримку... От тільки час пливе занадто стрімко, і все ще може статись навпаки ( Read more... )

Солодка вишня. Грайливий погляд. Хаос і спокій. Вода і млин ( Read more... )

Мені не сняться пісок та пальми, сирени не сняться теж ( Read more... )