твої пальці боляче стискають мої у напівсні
і щетинки з твого підборіддя лоскочуть моє волосся
та я огортатиму твою шкіру своєю доки того хотітиме наш (все)світ
і мене почне тягнути туди,
де в напівмаренні-напівраю ми,
розплавлені,
розпластані,
й розхристані,
лежимо на піску, дрібнішому за пил.
прокинувшись, питаю:
НА БЕРЕЗІ ЯКОЇ РІЧКИ Є ТОЙ ТОНКИЙ ПАПІР,
(
Read more... )