Мене навідує ностальгія щодня: вона так дивно приходить несподіваними образами
і віддзеркалюється із внутрішнього боку моїх очей. Найчастіше це хмельницький
Головпоштамт. Він розташований біля самого входу до залізничного вокзалу.
Мої вічні київські, кримські, одеські поїзди. Улюблені київські. Я повертаюсь у
свою затишну квартирку на Героїв Дніпра 15 ( Read more... )

туман вливається 
у місто святого франциска
переповзає через гори
стікає зі схилів
вилазить
дереться угору
й наповнює все запахом океану
він усе ллється
і ллється до самого ранку
що пахне осінню
й відступає удень
що смакує весною
край, де весносінь?!

місто диваків
примар
почвар
і бездомних боґем
та знедолених блазнів
мені хотілось назавжди лишитися тут рівно стільки разів,
скількі негайно шустнути додому
й забути й не знати ніколи
або невпинно пити капучино з затишних каварень
навипередки із туманом стікати зі схилів цих гір
і дертися вгору до світла і сонця і бога
і будди і шіви й усіх хто доклав свою ( Read more... )

у хтозна ким так званій світу столиці 
о шостій тридцять першого вересневого ранку
ледве починає світати
і запізнілі стомлені цвіркуни
сонно доспівують свою нічну вахту
заблукавши у траві біля мого дому
через години дві мій білий крилатий
розрізатиме хмари  у пошуках західного берега
від східного
у пошуках тихого
від вже майже рідного атлантичного
до ( Read more... )

 Я зустріла Наомі місяць тому і щоразу, коли її бачу, не можу відвести очей ( Read more... )

 Мені дуже-дуже треба йти спати але конче треба написати про Олю ( Read more... )

 У нас на вулиці якісь дивні дерева. Я ще взимку помітила, що з ними щось не те. Вони з жовтим листям стояли всю зиму. А тільки зараз його скинули і тепер мають розпускатись знову ( Read more... )

 Знову про фільми. Фільм ( Read more... )

 Знову подивилась "Поїзд на Дарджилінг ( Read more... )

 Зараз з роботи прийде Марко і ми мені купимо квитка ( Read more... )