-
de profundis...
Крізь марево передостанніх годин
на латаній завісі свідомості
білим світлом
жевріло німе кіно. Один.
Лишився сам на сам. Двоє.
Виставлені на осуд поодинці. Троє?.
...тиша липне як мед на долонях, заливає легені, годі й здихатись, за склом
півтори фари швидкої. Поспіхом, жовтими вулицями, -
помирати не хоче ніхто...
Ніхто хоче помирати, нє?
тихі фари ( Read more... ) -
*_*_*, или пять скетчей о тайной, а равно и явной природе вещей
I
Лазарь Ааронович любил свою работу. Он помогал мёртвым нравиться в мире живых. Иметь там успех, так сказать. Ежедневно (кроме выходных и праздников, разумеется) Лазарь Ааронович преодолевал четыре трамвайных остановки, потом надо было ещё пройти вот так чуть-чуть тропинкой, пролезть между сломанными досками ветхого забора (это чтобы угол срезать, ( Read more... ) -
Повстанські барви
Мав там виступ. Все супер, завдяки Віталі з гурту "Веремій" що зорганізував цей вечір та надав мені можливість згадати рідний інструмент на якому вже два роки систематично не граю. мінус був єдине через то, шо струна "ля" почала розмотуватись та тріскатись. Вся інтонація стала жахливою одразу. Але нічьо, відіграв. І вечір відбувся, хоча багато хто ( Read more... )
Click to view