Найчастіше, коли я починаю писати якесь маленьке есе-домашнє-завданя, то єдине чого хочеться - це просто зайти на фейсбук і розповісти комусь, як мені не хочеться це писати. Висловивши бажання не писати створити причину не писати, та заплутатись у цьому чортову колесі бездіяльності. От і напишу я пост, замість того щоб розпочинати есе. Про письмо ( Read more... )

( Read more... )

Кожен день про те, як зробити щонайбільше, щоб на завтра залишилось менше. Фальсифікація скінченності конвеєра. Розуміння абсурдності поставленого завдання приходить щовечора та актуалізується в відпусканні відповідальностей та абсолютній безголовості ( Read more... )

З роками мені все більше здається, що людям з маленькою кількістю інтересів, вузькою спеціалізацією та відсутністю урагану думок на 40 тем світової важливості набагато легше досягати успіху. А потім згадую свою подругу-опортуністку, що розмовляє на 6 мовах, займається 4ма видами спорту та всім цікавиться. Таки ні. Просто треба любити гроші. Або ( Read more... )

Подруга прислала вірш в дусі нового року і мене з бодуна аж пробрало. Далеко не вичерпуючи тематику віршу, подумалось про сузір"я.

The earth, that is sufficient,

I do not want the constellations any nearer,

I know they are very well where they are,

I know they suffice for those who belong to them.

Земля, її достатньо,

Мені не потрібні сузір"я ближче,

Їм ( Read more... )

( Read more... )

3 ночі. Я, весело-п"яна стою на пероні, чекаю метро щоб проїхати дві станції між квартирою вечірки і квартирою ночівлі (подруга люб"язно дала ключі від своєї хати і я вже смакувала як посплю більше ніж 6 годин, як положено спати "вгостях ( Read more... )

Я потонула у власних стереотипах, лише коли нарешті, в автобусі, розказала Франці, що ми їдемо у в"язницю. Тільки тоді це перестало бути цікавим подарунком на день народження і стало такою надуманою підлітковою пригодою, яку можуть розділити лише ті, хто при першому відчутті що вони щось приховують, вирішують зробити це очевидним для іншого ( Read more... )

Один з тих днів, коли просинаєшся о 9 в неділю, щоб почати день з плавання, а потім сидиш за величезним столом в друзів на бранчі і читаєш, спиш в м"якому кріслі, далі читаєш, їдеш додому, читаєш, засинаєш у себе на дивані, далі читаєш. спиш, читаєш і хаваєш. Налом тільки в тому, що з цього починається робочий тиждень, а не канікули ( Read more... )

Роблю дослідження на тему деколонізації Конго для своєї дипломної. Читаю про перші роки незалежності Конго і перші ж роки втручання Об"єднаних Націй. Тобто про крилаті сили добра, які прилетіли до бідних рабів, яких потрібно звільнити від сил зла.

( Read more... )