(Чи вже одинацять? Ніяк не порахую)
Послє прочтєнія тематичного поста у френдлєнті, почав тєрзатись тим же вопросом - їхати, чи ні, на зустріч випускників.
З одного боку, я їх десять років не бачив (хоча, в принципі, не парюсь цим фактом). Не то, шоб я їх не любив, очєнь даже наобормот - всьо же, два роки був їхнім старостом, давав списувать і
(
Read more... )
Comments 21
Чисто поржать. Ботан, золота медаль, олімпіадник республіканського рівня, приходе барадатий в чорному реглані і мартінсах, випива 5 літрів пива, запива каніною з горла, зажигатєльно танцює з іншою медалісткою, завершуючи танець пацелуєм а-ля "мачо в кіно 40-х". Упирі, шо мене чмирили до 10 класу брали номер телефона "ти такой ахуєнний, нада с табой палюбе єщо встретица, паабщаца"
І ніхто й не питав, чи є в мене машина, де я працюю і скільки отримую.
Reply
Reply
І достобіса приємно чути, як шепочуться за спиною "Ах, вона така..."
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
і тішитись з того, що комусь не дуже файно - тоже не про мене.
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Leave a comment