Перед тим як їхати до Індонезії, зробила страхування із впевненістю, що ним й не скористаюся. Хіба би "апендицит якийсь трапився", - так собі, чесне слово, й казала. Таки трапився. Але страхування було б півбіди. Тут ще й індонезійський лікар-остолоп смоктав із мене гроші перші 3 тижні під ряд, пічкав дорогущими антибіотиками і не дозволяв йти на ( Read more... )

Хочу світ за очі. Якнайшвидше...

Електричка - не те місце, де регулярно їздять люди із квітами. Сьогодні ж їх носили оберемками ( Read more... )