Вчора перепив коньяку (якщо то коньяк був взагалі?), або щось на нього схоже. Скоріше за все його залишили гості, що провідували мати, я його знайшов у холодильнику у пластиковій тарі. Треба було зупинитися, але ж мені було мало. Сидів-сидів усе було ґаразд, аж ліг - почала крутитися голова та стало тошніти, думав, що вже буду блювати, проте ні, ( Read more... )

Не маючи гарної уяви, ти пишеш про те, що вже тобі відомо, або про те, що сам особисто пережив. Звичайно ти трохи прибріхуєш, або перебільшуєш свій власний досвід. Це не є погано - така твоя письменницька доля. Ти трохи заливаєш собі за комір, але це ти робиш, щоб спіймати натхнення. Ти змирився з одноманітними днями у невеликому містечку, до ( Read more... )

Начитався Буковскі, тепер хочеться матюкатися. Ні, я ні чого не хочу сказати - він гарний письменник, хоча б через те, що його видають. Проте ці всі пизди, сраки і таке інше моєму розуму противні. Я все більше думаю про Бога, та не полишаю тієї надії, що колись я стану монахом. Все більше читаю Євангеліє, та подумую придбати повноцінну Біблію.

Всі шукають щастя, але, де ж його, достобіса, взяти? Життя - це біль. Як хтось казав, допоки ти відчуваєш біль, доти ти і живеш. В житті більше розчарувань, ніж приємних миттєвостей. Хочеш одного - отримуєш інше. І з цим потрібно змиритися. Позитив - це добре, але це рожеві окуляри, котрі одягаєш, щоб не бачити очевидного. Шукати у всьому світлу ( Read more... )

Наводжу порядок, читаю книги та трохи вивчаю програмування.

Із останніх книг від яких я отримав сильне враження, була книга Лорана Гунеля «Бог завжди подорожує інкогніто».

Провідав батюшку, та мав з ним розмову.

Виявляю все більше бажання менше користуватися соціальними мережами.

Зареєструвався в Тредс, проте далі вести там свій блог не має бажання ( Read more... )

Зараз 4-та ранку і я пишу цей пост.

Друга безсонна ніч за останні чотири доби. Проте нічого, тримаюсь. Настрій трохи покращився, і я лагідно примушую себе працювати. Я не розмірковую над якимись глобальними проблемами (хоча в юні роки дуже це любив), просто пливу за течією, та трохи пишу.

Хочу подякувати всім, хто мене читає - і в Живому Журналі, і ( Read more... )

Сьогодні прокинувся о 8-й ранку. Це неймовірне відчуття того, що рано встаєш. Робота над оповіданням «Подаруй мені крила» йде повним ходом. Продумуючи сюжетні ходи, можливо я збільшу час, який виділяв на написання. Хочу написати більш-менш величеньке оповідання. До тексту додав ще 400 слів. Можливо, ще трохи попишу у день.

Мухи задовбли. Вони самі ( Read more... )

Ніччю та сьогодні вдень була злива, тож спека спала, і стало прохолодно. Робота над оповіданням «Подаруй мені крила» продовжується, і сьогодні я додав ще 400 слів до твору.

Не покидає відчуття злого фатуму та приреченості. Хочеться все покинути та просто зникнути. Я знаю, що потрібно вірити у краще, та не опускати руки, проте пишу те, що відчуваю.

( Read more... )

Робота над оповіданням «Подаруй мені крила» просувається повільно, але планомірно. Працюю над текстом три дні, все більше думаю та розмірковую над тим, як просувати сюжет. Кінцівка оповідання вже в голові, проте мені набридло писати короткі тексти, хочеться більшого. Потрібно примусити себе писати кожен день. Поки що виходить приблизно по 250 слів ( Read more... )

Все частіше стали вимикати світло, тож потрібно підлаштовуватися до реалій сьогодення. На дворі спека сягає до +35 градусів. Прокинувся я сьогодні пізно, бо перед цим ніч не спав. Вкотре лінуюся працювати. Вчора, у неділю, почав писати нову розповідь. Поки що зупинився на назві «Подаруй мені крила». Мотивації писати немає. Треба раніше вставати з ( Read more... )