-
Відмова від...
Зимній настрій - це бескінечний смуток. Постійна подорож темними та моторошними думками. Я не дивуюсь, чому взимку людина шукає кохання - так хочеться тепла, спокою і затишку. І не рятує ковдра та літри випитого чаю. Бо, то все тимчасове, не варте уваги ( Read more... ) -
Меланхолічне
Це один із тих записів, який народжується в осінній вечір. Він народжується осінню. Думками, які як жовте листя вкривають здоровий глузд і залишають лише примари. Із минулого. ІЗ сьогоднішнього. ІЗ майбутнього. В такі вечори - ти наче одна єдина людина в усьому світі. Наодинці із своїми страхами, бажаннями. Наодинці із сумом. Бо все минає. Але є ( Read more... ) -
~1~
У парка на ладони суета
Рассыпется, оставив вдохновение
И плавно постаревшая чета
уйдет, оставив лишь неясное видение.
У парка на ладони тишина
Уснула на страницах ветхой книги
И чья-то жизнь в заложники взята,
все по вине изысканной интриги.
-
Кохання
Ти виходиш з кімнати. Надягаєш побиті життям та пилом кеди. Намотуєш шарфика на шию. Зачиняєш свій всесвіт навушниками, а двері квартири холодним ключем. І все. Там все інше. Там ти інша. Той, кого кохаєш вдома - там стає просто знайомим, просто другом, або людиною, яку ти «забула». Чому так?
( Read more... ) -
ПредОсінь
Морок на вулиці. Осінь не просто дихає в потилицю - вона голосно кашляє на вухо и наступає на п’яти. Я народилась осінню. Власне, я звикла казати, що я осіння. Але. З’явилось це «але».
Сьогоднішній морок спроектувався на стан моральний. Треш на роботі, ці кляті стосунки «працівник-роботодавець». Я запізно пригадала, що також людина і особисте життя ( Read more... ) -
Лекції та події
Сьогодні почну із програми "Лекції та події" ( http://tvi.ua/program/lektsiji-ta-podiji.html )
Мені трапилось, на щастя, відвідати три дуже цікаві лекції. Для вступу зазначу, що майже всі асоціюють свято Дня Незалежності України із "гопця-дрицяю" на майдані. Все зайшло настільки далеко, що під час таких святкувнаь - майдан хочеться оминути, якщо не ( Read more... ) -
(Untitled)
Скільки ідей було забуто? Скільки мрій було загублено в потязі, в метро, в машині, на березі моря/річки/озера? Їх так багато. Куди вони йдуть? Куди тікають. Де те місце їх схованки. Кожен раз вони сповнюють все моє буття натхненням, неосяжним і позаземним. Але варто прийти додому, як нічого нема. Пусто. І все, що ти можеш написати на клаптику ( Read more... )
