Я хочу что бы ты не мог спать,
вспоминая меня тёмной ночью.
чтоб хранил и хотел целовать
мною порванную цепочку.

и хочу что бы ты не дышал,
чтоб не мог ты дышать без меня.
что бы только меня вспоминал,
ненавидя и тихо любя.

Я хочу что бы ты уходил,
уходил, мечтая вернутся...
....что бы ты никогда не забыл,
как приятно со мною проснуться...

Я хочу ( Read more... )

    Ваша жизнь словами из песен "Агаты Кристи"
Твое имяДарьяО тебе:Права и всесильна одна, горда африканской формациейДело твоей жизни:Когда я на почте служил ямщиком...Девиз:Наша красота, подлая судьба, нас ещё погубит навсегдаКак ты отдыхаешь:Плещется ром и... и... и... кокаинИ каково по утрам?Слишком долго мы любили, чтобы всё ещё любитьТвоя ( Read more... )

манірністтю блищать твої слова ( Read more... )

Ти думаєш, брешу тобі,

Коли вуста мовчать...

...І ти  вважаєш сумнівом

мій мокрий вщент асфальт..

Твої слова поставили

Для мене свій кордон,

Під приводом бажання

Руйнування заборон.

Твої фортеці зведені

Із льоду і троянд...

Мости твої мости розведені

....не повернусь назад...

І знову мінус за вікнами

І знову ти не дзвониш....

До тебе звично йти собі

Дорогами ( Read more... )

Хтось так бездушно розрива думки

І ти в чиємусь сірому полоні.

І хтось навмисно краде рушники,

Щоб бачити твої голі долоні.

Чиясь рука завжди для тебе тепла

І погляд чийсь на завжди є твоїм.

Твоя фольга для когось- срібло темне...

Припущення твоє для когось є святим.

...зриаваться із краплями з дахів.

...і вириває хтось з корінням хвіртку...

шукає тебе ( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

Мій колишній однокласник здивував мене своєю здатністю писати чудові твори. Так давно ніхто не писав мені чогось приємного, теплого та ліричного Велике дякую, мій дорогий Нікітка)

„Хочется встать, и медленным шагом пойти к тебе...сделать ароматный теплый кофе, о который можно вместе тихонько погреть замерзшие руки...и просто молчать...как тихая ( Read more... )

( Read more... )

І знову ніч.
І знову важко.
І знов ОДНА у всьому місті.
Сум пліч о пліч 
і трішки страшно...
Опале під ногами лисття.

ЄДИНА, холодом зігріта.
ОДНА, та зрозуміла невідомим.
ЄДИНА, натовпу відкрита.
ОДНА зневірена в своїх знайомих.

Кохання брак, брак розуміння,
Брак досвіду на самоті...
Руйнуючи мости- вона ЄДИНА,
Вона ОДНА, руйнуючі весь світ.

І щось ( Read more... )