- Ви, часом, не Чучка? - звернулися до мене на сходах двоє милих дівчаток з книжками у руках.
- На жаль, ні! - посміхнувся я їм, мало не зареготавши вголос від думки, як мене можна переплутати з Павлом Павловичем, який значно більший, ширший, носить вуса і не має косички.
- А шкода! - розцвіли й вони посмішками, оцінюючи мене своїми викличними
(
Read more... )