resurrection (n.) + re-surge (n.) + *reg- + Reich (n.) + resurrection (n.) c. 1300, originally the name of a Church festival commemorating Christ's rising from death, from Anglo-French resurrectiun, Old French resurrection "the Resurrection of Christ" (12c.) and directly from Church Latin resurrectionem (nominative resurrectio) "a rising again from the dead," noun of action from past participle stem of Latin resurgere "rise again, appear again" (see resurgent). Replaced Old English æriste; in Middle English sometimes translated as againrising. +
Фасмер: Чому оця кореляція - райська, тим паче в грецькій: Луг: Предполагают также родство с др.-прусск. wangus «луг», др.-лит. vanga - то же, готск. waggs παράδεισος, др.-сакс. wang «поле, нива», др.-исл. vangr «поле, луг»...
Райський луг - деякі первісні індоевропейці розуміли як материнське-творче, доречно положене породжувальне лоно: подібне на луг:
На початку були логос-гадка і лагідний луг:
В райському лузі - В первісній напрузі: Все зачалось в Бозі - На буття/ніщо порозі! Лиш мовоуява в змозі - Згадати лоґос гадки, Дозагадки й празагадки: Прагадку мовоматки... Лоґос у лузі - Зачаття сущого у тузі...
Comments 4
+
resurrection (n.) c. 1300, originally the name of a Church festival commemorating Christ's rising from death, from Anglo-French resurrectiun, Old French resurrection "the Resurrection of Christ" (12c.) and directly from Church Latin resurrectionem (nominative resurrectio) "a rising again from the dead," noun of action from past participle stem of Latin resurgere "rise again, appear again" (see resurgent). Replaced Old English æriste; in Middle English sometimes translated as againrising.
+
Reply
Райський луг - деякі первісні індоевропейці розуміли як материнське-творче, доречно положене породжувальне лоно: подібне на луг:
На початку були логос-гадка і лагідний луг:
В райському лузі -
В первісній напрузі:
Все зачалось в Бозі -
На буття/ніщо порозі!
Лиш мовоуява в змозі -
Згадати лоґос гадки,
Дозагадки й празагадки:
Прагадку мовоматки...
Лоґос у лузі -
Зачаття сущого у тузі...
Reply
Происходит от праслав. , от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., ст.-слав. въскрьсениѥ (др.-греч. ἀνάστασις), въскрѣшениѥ русск. воскресать, воскресить, воскрешать, чешск. vzkřísit. Из вос- + праслав. *kre(p)sъ, от кот. в числе прочего произошли: ст.-слав. въскрѣшѫ, -крѣсити, несоверш. -крѣшати (др.-греч. ἀνίστημι, ἐγείρω), въскрѣшениѥ (ἀνάστασις), церк.-слав. крѣсъ (τροπή), temporum mutatio [первісним Спасителем був саме ЧАС], русск. воскрес, также крёс (из *крьсъ) «оживание» (напр.: не быва́ть ему́ на кресу́ «не ожить, не набраться сил»; сюда же воскресенье), сербохорв. кри̏jес «огонь, разводимый накануне Иванова дня», мн. кресо̏ви «летний солнцеворот», словенск. krȇs «солнцеворот, Иванов день», сюда же словенск. krẹ́siti sе «сверкать, оживлять», чешск. křísiti «освежать, ободрять, искриться», словацк. kriеsiť, польск. krzeszę, krzesić «воскрешать». Из *krěpso-, krьрsо-; ср. лит. kraipaũ, kraipýti, итер. kreipiù, kreĩpti «обращать, искажать ( ... )
Reply
Reply
Leave a comment